Jul. 16th, 2014

Я ж, звісно, ні сном, ні духом.

Прилетіла, а запрошуюча сторона, так би мовити, на роботі. Я кажу: Луїс, давай я по місту погуляю! Луїс скрушно хитає головою: Ні, по Сан Педро Сула не гуляють. Я, звісно, трактую це так: місто промислове і нудне, гуляти нема де.

За деякий час Луїс споряджує зі мною водія. Я борсаюся, бо люблю гуляти сама, а куди дівати водія - неясно. Вирішую попросити водія зустріти мене за 2 години в центрі.
Водій Карлос приходить з пістолетом при боці. Ми сідаємо у машину і їдемо в центр. Там перше, що кидається у вічі - це триметрові огорожі з колючим дротом або під електрикою нагорі. Приїздимо в один хостел, аби пообідати. Хостел більше схожий на неприступний замок: височенний мур із дротом, броньовані двері із крихітним заґратованим віконичком - суто для очей.

Це мене вперше насторожує.
Далі ми їдемо у шопінг мол)) поїсти (бо в хостелі їжі не було). Ресторанів "як скрізь" на вулицях нема в принципі. У шопінг молі помічаю, що всі чоловіки "при службі" зі зброєю: паркувальники, охоронці, продавці... На вулиці люди теж зі зброєю. Тут мені доходить, що щось не те.

Погугливши вдома, я розумію, що реально жопа.

Луїс каже, що збудував квартиру над фабрикою, аби не треба було зайвий раз їздити на роботу і з роботи. Коли він за кермом, його завжди супроводжує озброєний охоронець. Ну, і нашу розмову  ви читали.

Він вважає, що вирішити проблему може тільки легалізація наркотиків у Штатах. А саме маріхуани і кокаїну. Тоді б це знищило нелегальний трафік як такий. Ну, але це поки тільки мрії.

Самі гондурасці наркоту майже не вживають. І взагалі, вони бусічки і лапочки. Дуже позитивні і усміхнені люди. :)


Profile

gohatto_n

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
910 1112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 08:42 pm
Powered by Dreamwidth Studios