Jul. 20th, 2014

Те, що мексиканці визнані найповнішою нацією світу – не дивно. Їхня кухня та харчові звички так і створені для того, аби товстішати. А оскільки мексиканці починають товстішати з самого народження, то виглядають вони при цьому досить мило.
Мексиканська кухня гостра, вважається у нас. Насправді мексиканська кухня жирна, солодка і без овочей. Про відсутність овочей у раціоні я вже писала: вважається, що у ресторанах овочі погано миють, а отже можна підчепити заразу, тому дітей в ШКОЛІ вчать не їсти салати і овочі у вуличних забігайлівках. Поступово звичка не їсти салати перейшла на родини. Цікаво, звісно, чому саме овочі стали цапом-відбувайлом. От у нас не прийнято на вулиці м’ясо їсти, а тут його – на кожному кроці. Або, скажімо, посмажені у пекельно-старій олії картоплі фрі чи курячі крила – це ок, а от помідорчик до них – це ужас-ужас. У супермаркетах навіть продається спеціальна рідина для дезінфекції овочей. На етикетці баночки весела крапелька широким жестом показує на «ворожу» броколі, мовляв: розберемося!

Отже, мексиканці не їдять практично овочів, зате все смажать. Ну от все. Навіть якщо замовляєш курку на грилі a la plancha , то приносять вам зовсім не те, що ви замовляли. А щось смажене і з купою соусу. Хліба в харчовій культурі теж нема, його хіба можна купити в спеціальних магазинах panaderia або у великих супермаркетах. Зате з тортільями їдять усе. А ще краще – кесадія, коли у тортілью кладуть сир і нагрівають. Дуже калорійно! Я взагалі навчилася вже готувати тортільї, в сенсі – з напівфабрикату. Вони продаються у спеціальних упаковках, потім їх треба підсмажувати на сковорідці трохи, але не занадто, аби вони зберегли свою еластичність. Я тепер тако щодня лабаю: роблю салат і вже не їм просто салат, а їм тако, тобто загортаю салат у тортілью. Місцеві як перекусон роблять супершвидкі тако: намазують тортілью авокадо, кладуть туди, скажімо, сир, підігрівають – вуаля!

У Мексиці страшенно популярна кока-кола і солодкі напої. Складається враження, що воду п’ють хіба у тренажерному залі. ЦЕ при тому, що у КОЖНОМУ ресторані є aguas frescas – освіжаючі води, тобто вода з незначним домішком соку, скажімо, кавуна чи полуниці. Тут же продається «агуа гавайя» - холодний гібіскус і купа всяких соків. Але, як розказував Маурісіо, свого часу кола була відчутно дешевша за ці всі агуас фрескас, тому витіснила традиційні напої і от люди уже років 30 за звичкою замовляють колу.

Цукор

Перша фраза, яку треба вивчити тим, хто, як і я, вживає мало цукру – sin azucar, сін асукар. Algo para tomar? – питає у вас офіціант (вони не кажуть para beber, тобто «щось пити»). А ви йому: Agua fresa і добиваєте: SIN AZUCAR! Бо якщо ви не скажете цю чарівну фразу, то вам у вашу воду з полуницею влуплять півкіло цукру. 

Але фраза не завжди спрацьовує. Наприклад, великий супермаркет Чедрауі і задача: купити йогурт типу «грецький» і купити какао-порошок. Перериваю полиці, знаходжу продукти із магічним надписом sin azucar. Вранці роблю свій традиційний сніданок: йогурт, granola (популярні тут типу злаки з горіхами) і шматочки фруктів. Куштую – що за фігня?? Солодке! Беру упаковку і бачу маленькими літерами приписано azucarado con Splenda – підсолоджено отим ядовитим штучним цукром, який в рота краще не брати ваще. Готую какао, куштую – матко-бозко! Солодке таке, що аж очі вилазять. Беру упаковку… нічого нє прєдвєщаєт, навпаки, надписи обіцяють на 60% менше калорій, ніж аналогічні напої з цукром. Дивлюся склад… і що ж? Фруктоза, от ти де! Та блін, на всі полки з какао це було єдине типу «без цукру», та й те виявилося солодким. Тобто в країні, де виробляють какао, я не можу знайти просто какао-порошок…

Кава, яка продається у автоматах у таких суперах, як севен ілевен або Оххо, містить цукор «за замовченням». І вибрати опцію без цукру там неможливо в принципі. От хоч-не хоч, а пий каву з двома ложками цукру.

В результаті, купівля тут продуктів – це як похід по мінному полю. Зазвичай я беру всякі овочі-фрукти, йогурт без цукру, молоко, курячі грудки, рибу і морепродукти. Морепродукти тут дешеві. Можна взяти півкіла октопуса типу за 13 песо (13 грн). Все інше уже, на жаль, дорожче, ніж в Україні. Похід у супермаркет за продуктами на двох – 700 грн мінімум. Тож якщо тут економити, то брати овочі і фрукти у магазинчиках надворі.  Там таки дешевше виходить. Вегетаріанцем тут було б вигідно бути. Може дійсно?

Більше:

що ми їмо у Мексиці
(2011)


Про хавчик (2013)

мексиканська їжа: тамалес (2014)

 

Profile

gohatto_n

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
910 1112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 05:51 am
Powered by Dreamwidth Studios