[personal profile] gohatto_n

Те, що мексиканці визнані найповнішою нацією світу – не дивно. Їхня кухня та харчові звички так і створені для того, аби товстішати. А оскільки мексиканці починають товстішати з самого народження, то виглядають вони при цьому досить мило.
Мексиканська кухня гостра, вважається у нас. Насправді мексиканська кухня жирна, солодка і без овочей. Про відсутність овочей у раціоні я вже писала: вважається, що у ресторанах овочі погано миють, а отже можна підчепити заразу, тому дітей в ШКОЛІ вчать не їсти салати і овочі у вуличних забігайлівках. Поступово звичка не їсти салати перейшла на родини. Цікаво, звісно, чому саме овочі стали цапом-відбувайлом. От у нас не прийнято на вулиці м’ясо їсти, а тут його – на кожному кроці. Або, скажімо, посмажені у пекельно-старій олії картоплі фрі чи курячі крила – це ок, а от помідорчик до них – це ужас-ужас. У супермаркетах навіть продається спеціальна рідина для дезінфекції овочей. На етикетці баночки весела крапелька широким жестом показує на «ворожу» броколі, мовляв: розберемося!

Отже, мексиканці не їдять практично овочів, зате все смажать. Ну от все. Навіть якщо замовляєш курку на грилі a la plancha , то приносять вам зовсім не те, що ви замовляли. А щось смажене і з купою соусу. Хліба в харчовій культурі теж нема, його хіба можна купити в спеціальних магазинах panaderia або у великих супермаркетах. Зате з тортільями їдять усе. А ще краще – кесадія, коли у тортілью кладуть сир і нагрівають. Дуже калорійно! Я взагалі навчилася вже готувати тортільї, в сенсі – з напівфабрикату. Вони продаються у спеціальних упаковках, потім їх треба підсмажувати на сковорідці трохи, але не занадто, аби вони зберегли свою еластичність. Я тепер тако щодня лабаю: роблю салат і вже не їм просто салат, а їм тако, тобто загортаю салат у тортілью. Місцеві як перекусон роблять супершвидкі тако: намазують тортілью авокадо, кладуть туди, скажімо, сир, підігрівають – вуаля!

У Мексиці страшенно популярна кока-кола і солодкі напої. Складається враження, що воду п’ють хіба у тренажерному залі. ЦЕ при тому, що у КОЖНОМУ ресторані є aguas frescas – освіжаючі води, тобто вода з незначним домішком соку, скажімо, кавуна чи полуниці. Тут же продається «агуа гавайя» - холодний гібіскус і купа всяких соків. Але, як розказував Маурісіо, свого часу кола була відчутно дешевша за ці всі агуас фрескас, тому витіснила традиційні напої і от люди уже років 30 за звичкою замовляють колу.

Цукор

Перша фраза, яку треба вивчити тим, хто, як і я, вживає мало цукру – sin azucar, сін асукар. Algo para tomar? – питає у вас офіціант (вони не кажуть para beber, тобто «щось пити»). А ви йому: Agua fresa і добиваєте: SIN AZUCAR! Бо якщо ви не скажете цю чарівну фразу, то вам у вашу воду з полуницею влуплять півкіло цукру. 

Але фраза не завжди спрацьовує. Наприклад, великий супермаркет Чедрауі і задача: купити йогурт типу «грецький» і купити какао-порошок. Перериваю полиці, знаходжу продукти із магічним надписом sin azucar. Вранці роблю свій традиційний сніданок: йогурт, granola (популярні тут типу злаки з горіхами) і шматочки фруктів. Куштую – що за фігня?? Солодке! Беру упаковку і бачу маленькими літерами приписано azucarado con Splenda – підсолоджено отим ядовитим штучним цукром, який в рота краще не брати ваще. Готую какао, куштую – матко-бозко! Солодке таке, що аж очі вилазять. Беру упаковку… нічого нє прєдвєщаєт, навпаки, надписи обіцяють на 60% менше калорій, ніж аналогічні напої з цукром. Дивлюся склад… і що ж? Фруктоза, от ти де! Та блін, на всі полки з какао це було єдине типу «без цукру», та й те виявилося солодким. Тобто в країні, де виробляють какао, я не можу знайти просто какао-порошок…

Кава, яка продається у автоматах у таких суперах, як севен ілевен або Оххо, містить цукор «за замовченням». І вибрати опцію без цукру там неможливо в принципі. От хоч-не хоч, а пий каву з двома ложками цукру.

В результаті, купівля тут продуктів – це як похід по мінному полю. Зазвичай я беру всякі овочі-фрукти, йогурт без цукру, молоко, курячі грудки, рибу і морепродукти. Морепродукти тут дешеві. Можна взяти півкіла октопуса типу за 13 песо (13 грн). Все інше уже, на жаль, дорожче, ніж в Україні. Похід у супермаркет за продуктами на двох – 700 грн мінімум. Тож якщо тут економити, то брати овочі і фрукти у магазинчиках надворі.  Там таки дешевше виходить. Вегетаріанцем тут було б вигідно бути. Може дійсно?

Більше:

що ми їмо у Мексиці
(2011)


Про хавчик (2013)

мексиканська їжа: тамалес (2014)

 

From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

gohatto_n

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
910 1112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 05:41 am
Powered by Dreamwidth Studios