Чомусь прийнято зневажливо кривитися на ГО, які живуть за рахунок грантів. Я не належу ні до однієї організації, але багато з ким тусуюся і спілкуюся. І от маю такі спостереження. Зазвичай найкраще робота організована саме у грантових організацій. Бо там, де є гроші, ретельно підбирають людей, які щось роблять. Згадую кращі часи "ЖоПи", коли там ще працювали чудові люди. Згадую "Опору" (а Нято ще згадує часи чорної "Пори"). Це був і є чудовий клас.
Натомість є ілюзія, що у самоорганізованого натовпу щось вийде. Тільки як показує досвід (не буду називати ці громадські ініціативи), до організаторських верхів дориваються якісь... не знаю... незрілі люди, яким не вистачає глибини мислення. То просирають потенціал у довготривалих акціях (які у нашій країні приречені на провал), то ще якось гонят бєса. Зазвичай є один лідер, який цілком ОК, і купа "дівних". Нормальні люди теж є, але їх або мало, або нечутно. Так що не треба кривитися на гранти. А ще треба думати. Проблема "дівних" у тому ж, у чому і проблема "противсіхів" та "неходинців на вибори". Вони дуже розумні, але не мудрі. Тобто вони, будучи інтелігенцією, вважають, що знають все. І їхнє его роздуте настільки, що вони не здатні глянути вище голови та почати мислити глобально, стратегічно, з прогнозуванням результатів. Просто тому, що їм щось встрелило в голову, а вони ж не можуть помилятися, бо дуже вже розумні і кращі за всіх.
Я розумію, що мутно написала, але якось так.
24_serpnya

24 серпня ми вийдемо не проти мовного законопроекту, розпилу бюджету, нищення малого і середнього бізнесу, посилення цензури... Ми вийдемо ЗА УКРАЇНУ! За достойне життя. За гарне майбутнє. За все те прекрасне, що стає примарливим при нинішній владі. Виходячи 24 серпня, ми маємо розуміти, що ідемо НА БІЙ. Ми маємо бути готовими і повністю відповідальними за те, що творимо історію. Прокиньтеся!
1. необхідно максимально працювати з "безінтернетними" людьми.
2. недопустимо виступати проти інших українців лише через їхню мову, місце проживання чи релігійні вподобання.
3. у нас ворог багатоликий, але один.

Треба робити перший крок дорослої нації.
Я на акції скоро ходитиму, як на роботу.
То за толерантність до секс-меншин (але геї так і не ризикнули вийти з присмерку), то проти поділу дівчат на розумних і красивих. Сьогодні був збір від Донія о 19.00. Завтра буде акція проти заборони абортів о 14.30. Післязавтра - проти законопроекту про російську другу державну о 13.00...
Люди, вам не смішно? На вчорашній акції було аж 6 дівчат і зо два десятки журналістів. Завтра... прогнозую, що буде десь із 30 учасниць. Післязавтра? Ну гаразд, даю сто. Слухайте, чи не час оргкомітетам подумати, що нема багато своїх правд, а є одна СВОЯ ПРАВДА? І правда ця в тому, що у країні повний колапс і розруха. І наша задача - об'єднатися. Всім, кому близький історичний Київ, чи жорстоке поводження із безпритульними собаками, чи страхіття в освіті/медицині, чи обурення проти десятиденної реєстрації, чи монетизація фондів, чи побори з приватних підприємців, чи заборона абортів... Ви розумієте, що ЩОДНЯ відбуваються якісь акції, які, якщо зібрати сумарно за місяць, зачеплять тематично КОЖНОГО? Треба перестати тягнути ковдру на себе (це я про оргкомітети), перестати заробляти собі на ім'я. Зараз не той час. Пріоритети змінилися. Зараз питання виживання. Єднаймося, друзі. Це дуже важливо зараз.
І наше спільне гасло одне - ГЕТЬ РЕЖИМ РУЙНАЦІЇ!!!
За нами - Україна!

Мітинг не настільки велелюдний, як того вимагає тема. Але тисяча-півтори осіб зібралися, постійно йде рух туди-сюди, хтось приходить, хтось іде. Положинський, Карпа, Капранови, Пантюк... Міліція не пускає народ на інший бік вулиці, певно, не хочуть, аби журналісти охопили кадром реальну кількість учасників. Але чи хочуть охопити журналісти?
Сиділи потім пили каву у Ольжиному дворі, то по радіво передавали, що під ВР протестують "200 учасників громадських організацій"...
Взагалі, я так подумала, що треба давати ширшу офлайн-рекламу таким мітингам. Розклеювати афіші, при чому не такі маленькі наліпочки, як розклеювала "Відсіч", що в метро навіть не встигаєш прочитати. Треба б волонтерів, які б роздавали листівки. Треба оголошення у всякі зборища патріотів: інститути історії, археології, літератури, мови... Щось таке.

 
Чому мовчать ЗМІ? Вчора було три акції. Масштабні за УПА і мову, а ще оті білі футболки, по ідеї, мали би ходити. Чоловік пише:
Вчорашніх мітингів ніде в новинах нема. Є тільки танк, шо підпалило Братство.  Про мітинги нема ніде: уп, кореспондент, проуа. Десь може є, хз. Але цим трьом діагноз.
Був великий мітинг, але для тих хто там не був - його зовсім не було.  Було б там навіть 100 тис - це неважливо без освітлення в ЗМІ. Для читача новин, що не був на мітингу, і не має друзів, що були на мітингу, вчора була тільки акція Братства з спалення пам"ятника на Шулявці і купа "інформприводів" згенерованих президентом, урядом і депутатами".
 Я знайшла дві новини на Главреді:
http://www.glavred.info/archive/2010/10/14/211937-14.html
http://www.glavred.info/archive/2010/10/14/174952-16.html
 Нято пише: "Ну що сказати, піздєц нам. Ось він, результат вчорашніх масштабних мітингів. Сухе згадування зі свободою на першому місці, не інакше. При тому що в захист мови заявку подавала УНП  і сцену ставила УНП. А їх навіть не згадано. "Прошли спокойно" - ось він результат".

А ви що скажете? Хтось висвітлював зі ЗМІ?
Пішла на мітинг за мову. Гарне відчуття, коли піднімаєшся від Майдану, а назустріч йдуть люди, групи людей, люди з прапорами, люди у вишиванках. Такий просто потік, як у 2004, тільки без атрибутики і піднесеного настрою.
Ментів купа. Ще зранку бігала за гонорарами на Лютеранську, то бачила там автобус беркутів і автобус камуфляжної міліції. І взагалі було все ними запруджено.
Людей на мітингу - тьма. Прапори "Свободи", трохи Бюту і навіть Нашої України. Вилізла виступати Фаріон. Мені одразу знудило від пафосних промов і заяви типу "РОЗСТРІЛЯЄМО! мандатом..." Стріляти, звісно, зібралися клятих москалів.
Не люблю Фаріон. Не хочу стояти під прапорами "Свободи".
Ходила туди-сюди у пошуках знайомих фейсів, адже, судячи зі стрічки, таких мало бути багатенько. Але мітинг великий, пару тисяч народу, нікого нема. Аж раптом натикаюся на весь цвіт археологічної науки: Залізняк, Кухарчук, Болтрик, Отрощенко... Ще якісь люди, яких я не знаю. Залізняк кричить: "Слава Фаріон!". Як почули, що я не тойво, то взяли в оборот. І довго промивали мізки на тему, що годі мямлити і сюсюкатися. Ну але я згодна із цим! Але можна бути радикальним, не зневажаючи при цьому всіх інших: москалів, євреїв, негрів чи кого там. Можна бути радикальним у національній ідеї і без цього, я точно знаю. Он, Сашко Положинський такий. Ось за ним я б пішла.
Але після того, як люди, який я так поважаю, проїхалися по мізках на предмет "Свободи"... Я навіть і не знаю, що думати. Вони ж мудрі люди, може, їм видніше? Може, "Свобода" таки не підставна? Когнітивний дисонанс!

"ДЕСЯТИНКА" ПІД ЗАГРОЗОЮ!
Десятинна церква – унікальна пам’ятка середньовічної архітектури, яка має світове значення. Вона була першим кам’яним християнським храмом Русі, і той культурний спадок, що дійшов до наших днів, мусить належати всім людям, незалежно від віросповідання, конфесії, національності. Усі знахідки давньої історії Києва, зроблені на десятинці, а також фундаменти, рови чи поховання, мали б увійти до складу музею європейського рівня. Мали б…

      Зараз нависла пряма загроза існуванню пам’ятки: у фундаменти Десятинної церкви, а також унікальні за своїм багатством культурні шари, в яких, зокрема, є древнє язичницьке кладовище, хочуть вбити кілька десятків бетонних паль, на яких буде споруджено підмурок церкви Московського патріархату. Це має бути зроблено до нового року!
           На пам’ятці з 2005 року працюють археологи. Останні два роки вони не отримують ні копійки грошей за роботу. Вони працюють лиш для того, щоб встигнути врятувати якомога більше. Гроші, які виділяються буцімто на розкопки, розкрадаються, або використовуються не за призначенням. 

Суть проблеми: 8 вересня 2010 року Кабмін видав розпорядження, згідно з яким "для проведення археологічних досліджень та музеєфікації залишків фундаментів Десятинної церкви" виділяються бюджетні кошти на суму 13 мільйонів 400 тисяч гривень. Ці гроші треба «освоїти» до нового року. Однак археологи, які з 2005 року працюють на розкопках, останні два роки не отримали ні копійки за свою роботу. Вони працюють безплатно – просто бо не можуть кинути пам’ятку, яка, будучи відкритою (розкопаною), зруйнується і буде втрачена для науки і для країни.
           Археологи отримали інформацію про розпорядження з третіх рук, бо ні паперів, ні грошей в руках не тримали. Люди, які приходять до них з Адміністрації президента, не афішують своїх прізвищ і посад. Коли керівники арх. експедиції почали дізнаватися, що мається на увазі під «музеєфікацією», на яку виділено гроші, то з’ясувалося, що мається на увазі закладення підмурку для церкви московського патріархату: бетонні палі та бетонна плита на них. Тобто 14 млн бюджетних коштів віддається певній церковній конфесії! При цьому унікальна пам’ятка древньої архітектури й історії нищиться.
          Віталій Козюба, керівник Володимирського загону архітектурно-археологічної експедиції Інституту Археології:
        «Цей Московський патріархат, заклавши свою церкву, вирішив, вочевидь, застовпити місце. Ще в ті часи вони казали: «Ось коли наші прийдуть до влади!..» І навіть були такі розмови: «Держава вам не платить, так давайте ми вам заплатимо, і ви якісно все зробите. І вам буде добре, бо отримаєте гроші, і нам буде добре, бо ми отримаємо ділянку у своє користування». Звичайно ж, такі бартери абсолютно сумнівні і на них ніхто не йшов».
          Науковий світ в перебуває у глибокому шоці, оскільки через відсутність фінансування дослідження йшло дуже повільно (ці всі роки копало буквально 3-4 науковці за безкоштовно), і роботи ще непочатий край. Закладання церкви зруйнує пам’ятку.
          Віталій Козюба:
         «Якби у нас були державні кошти, ми могли б досліджувати значно якісніше. Адже коли 2-3 людини працюють – це одне, а інше – коли можна десяток ще людей найняти, аби вони хоча б землю викидали для нас. Все швидше було б. У нас так виходить: одна людина копає, чистить поховання, об’єкти вибирає, фотографує, малює, ці матеріали заносить до камеральної обробки. Одна аспірантка обробляє цю масу матеріалу. А ось той же звіт науковий вже нема кому робити, бо це ж треба таблиці, ілюстрації. Але ж головне завдання досліджень, в тому числі й археологічних, це отримання інформації і якісна її подача. Археологія це унікальна наука, яка досліджуючи знищує об’єкт дослідження. Один раз розкопаний культурний шар вдруге розкопати неможливо. І тому дуже актуальним є питання фахового, якісного дослідження, щоб мінімум втратити інформації і максимум її залучити до обігу». 
Віталій Козюба, як і решта археологів, вважає, що краще було б Десятинку не розкопувати, аби нині фундаменти не руйнувалися. І, тим паче, не були поховані під церквою.  

На території Десятинки дуже багато ще не досліджених ділянок. А під церквою вони просто будуть зруйновані, або ж, як і у Михайлівському, ці всі фундаменти, рови, поховання фізично будуть існувати, але будуть недоступними для дослідження. Насуваються холоди, і копати буде неможливо… А до нового року вже має стояти підмурок.   

Олексій Комар, один з археологів, що копає Десятинку, розповідає про ситуацію з фінансуванням:
           «У 2005 році, гроші, які виділялися на музеєфікацію, повинні були б йти на Укрпроектреставрацію – це організація, яка будувала Михайлівський собор, Успенський, Пирогощу. Оскільки ці гроші були виділені одразу на цю організацію, то й мови не йшло про якусь «музеєфікацію». Адже і Михайлівський, і Успенський, і Пирогоща за документами проходять як музеї, а ніякі не культові споруди, якими вони по суті стали після «музеєфікації».
          Наступний факт сплив тільки цього року. Укрпроектреставрація, для того, щоб прибрати ось цей ангар [О.К. на увазі зруйнований ангар над розкопками], і списати його, і передати комусь на баланс, сказала: дайте нам 5 млн грн.. Питання: якщо в 2005 році було виділено 8 млн грн., другий рік від кабміну прийшла цифра 7 з половиною млн., сума яка складається у мене – це 15, 5 млн грн.. Якщо з цих грошей Укрпроектреставрація хоча б щось отримала, то давайте вирахуємо: ангар обійшовся у 300 тис на проектування і 600 тисяч на саму споруду. Археологія обійшлася Укрпроектреставрації, тому що вона вимушена була нам платити, не уряд – десь у менше мільйона за ці два роки (2005-2006). Виходить, що з цих 5 млн 1 мільйон вони потратили на ангар, ще мільйон – на археологів. Виходить, що 3 млн вони беруть за свої послуги: техніка, паркан поставить, бетон прибрати. Залишається проста арифметика: 15,5 млн - 5 млн – де решта 10? Але найбільша цікавість в тому, що і цих 5 млн Укрпроектреставрація не отримала, нам вони платили свої власні, а не урядові, кошти! Виходить, що жодна копійка з 15 млн, виділених урядом Юлії Тимошенко, навіть до Укрпроектреставрації не дійшла! І зараз до нас приходить людина з Адміністрації, і питає, скільки нам заплатили за археологію. Ми кажемо: ми державна організація, підіть в інститут археології і запитайте, скільки нам платили за останні два роки. Нуль».

 За словами археологів, під час розкопок знайдено дуже багато унікального, безцінного матеріалу. Археологи пропонують спорудити класний музей, де будь-хто, незалежно від віросповідання чи країни проживання, зможе отримати неупереджену інформацію про старий Київ, Старокиївську гору, Десятинку. Однак їхні проекти та ідеї щодо музею ніхто не чує.

Натомість Київ має це:

Шановні журналісти! Я досі не пристроїла ні в яке видання цю тему! Якщо ви можете мені з цим допомогти, то буду дуже вдячна. Повірте, написати про проблеми археології статтю найкраще зможе саме журналіст-археолог, якому не треба "вникати" в незнайому тему! Допоможіть мені виступити автором статті, а то абідна как-та. :)

Була на акції в підтримку історика Забілого. Від гасел "Історикам - свободу!" аж просльозилася, прям причетність відчула.
Приємно вразила кількість та вік учасників. Нарешті крім блогерських мармиз були мармизи серйозні, рухівські, науковські і дуже свідомі - такі, які можна бачити у Львові перед оперним на вихідні.
Неприємно вразили політичні прапори... Я особисто не хочу, аби моя морда чи морда чоловіка світилися під "Свободою". І взагалі, здається, акцію організовували прості активісти, безпартійні. Чому на нашій відданості всякі проплачені псевдо-патріоти піаряться? це стосується й інших кольорових прапорів... Прикро, що кожен хоче примазатися до громадської ініціативи. У мене спитали: "А ти за кого?" Я якось і не зразу зрозуміла, кажу: та за наших, за істориків. А лиш потім дійшло, що то про партії питали...
Бачила Забужко, Малковича і Положинського (мімімі). Стояли так осторонь (кожен окремо)... Жаль, могли б за собою багато народу привести.
А взагалі, як правильно сказав Андрій, акції протесту - прекрасний спосіб соціалізації. Побачила багато облич з минулого чи з жж, приємно було!

Там видно нята. Потім він допомагав тримати транспорант і опинився під свободівськими прапорами. Сам того не бажав, а створив масовку їм))



Платосика я не впізнала, бо бачила лишень раз і в місяців 9. Наймолодший учасник осідлав Полярного Птаха і махав прапором.






Спершу критику. Ще одразу мені не сподобалася ця ляклива позиція. Типу, ми нічо, ми просто гуляємо. Ні, ми не просто гуляємо, ми висловлюємо рішучу позицію З ПОВНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ перед законом. А перед беззаконням ніякі перестороги не допоможуть.
Тому ідея триматися купками по троє мені не подобалася. Мало того, для перехожих вона б не несла ніякого месиджу, окрім розуміння, що це якась еко-акція. І навіть нашивки і футболки "Харків", як виявилося, "не читалися", бо око автоматично проскакує нині повз надписи на футболках.
А тепер про саму акцію. Відверто кажучи, я думала, що буде більше. Ще з Нивок видивлялася людей в зеленому чи з зеленими стрічками. Але ні. "Своїх" побачили лише під Глобусом. Народ спершу сором'язливо посміхався одне одному, потім почали радо контачити. Потім 19 година. І тут справу взяв у руки Іскра. Іскра - це такий дядя, який має досвід імпровізації в критичних ситуаціях)) Тож під його призиви народ зібрався у ланцюг, поєднуючи міста України, позначені навколо Гробуса на бруківці. Потім почалися хороводи, типу криві танці (це вже я була), росла собі Ялиночка і в лесу родилась елочка. Скандували "Харків! Харків!". Потім Нято запропонував заспівати гімн України хором, ми пішли до перших знайомих пик - Сема і Юліного брата (здається), але вони почали кривитися (Сем в коментах пише, що не кривився - певно таки не кривився, тому перепрошую!). Було дуже дивно особисто мені, чим же так гімн себе дискредитував, що народ від нього кривиться. Люди, отямтеся?! Гімн тут при чому? Він - наш. Так само, як і назва "Україна". Але то таке. Коротше, ми махнули рукою і почали співати самі. Нято, правдо, високувато завів, гг. Народ підхопив, було приємно бачити, що ще не всі зневажають...
Потім знову кричали Харків. Якийсь журналіст судорожно кричав у телефон "зганяйте камери, тут купа народу!", але він спізнився. Народ ліниво розійшовся.
Недоліки:
1. мало народу. Масово не сприймається. Меседж не був донесений сповна. Хіба як почали кричати "Харків!"
2. не було преси, належного піару. Саме тому акція не вийшла за рамки, грубо кажучи, перехресної френдстрічки. Я розумію, що сцикотно, але народ, тут же кажуть про зелену революцію. Яка, в дідька, революція в межах френдстрічки? Треба було обклеїти плакатами вулиці, обдзвонити ЗМІ. А тоді вже дуже мирно, без провокацій, співати пісень і пускати хвилі. Людей було б більше, ніж 150 осіб приблизно одного віку і практично всіх між собою знайомих.
3. Не треба боятися. Прорвемся-невсеремся.

Photobucket
(у кого є фотки з нами, будь ласка, поділіться!)

Тут дуже класний фоторепортаж від [livejournal.com profile] sashk0 
Read more... )

А чому ВИ не прийшли?
Дивує, коли люди, які постійно на очах у купи інших людей, починають розповсюджувати неперевірені факти. Одна людина написала фігню, сплутавши грішне з праведним. Йдеться про ось цей пост.
Цей пост одразу ж розтиражувало купа людей, серед яких такі відомі особистості, як [livejournal.com profile] otar  та[info]posmixator 
Справа в тім, що акція протесту проти підняття транспортного збору для автомобілів з двигуном більше 2,2 літри організували АВТОМОБІЛІСТИ на автофорумах. Акція планувалася давно і ретельно, і ті, хто постійно читає автофоруми, слідкували за процесом її організації. автомобілісти діяли без будь-якої політичної чи "не-політичної" підтримки. І оскільки тема "животрєпєщущая", то зібрала багато народу.
До акції одразу ж приєдналися сили, які захотіли пропіаритися. До речі, як я бачу по автоюа, то народ - учасники акції - навіть про це не здогадуються, інакше обурилися б страшенно. По-перше, до акції примазався Корч (посилання від [livejournal.com profile] fofka ). Ось він буцімто "закликає" народ.
Але сталося дещо похужжеє. Сумновідома по найпершому посиланню ГО "Народ" провела акцію в той самий час і, фактично, в тому самому місці, що й автомобілісти на "жипах" (хоча там були не лише джипи, а й старі авто). Тільки якщо автомобілісти координувалися самі по собі, прикрасивши автівки саморобними плакатиками А4, то у акції "Народа" розмах був набагато кручє. Чоловік, який якраз проповзав у пробці повз, бачив віддруковані прапори та транспоранти, все було явно гарно профінансовано.
Я взагалі не розумію, як козли з КМДА могли допустити проведення ОДНОЧАСНО двох акцій, які мають за мету перекрити якусь частину центру. Мазгов кагбе нєт. Але те, що ці акції ніяк не пов*язані - факт.
Ось про акцію на автоюа.

Коротше. Це РІЗНІ речі. Не треба їх плутати. Не треба вестися на провокації маргінальних політичних сил та ГО, котрі експлуатують те, що організовують нормальні свідомі люди.


Прикрепленные файлы


Спудейське братсво при Могилянці організувало акцію, завдяки якій зібрали речі для дітей-сиріт і повезли у дитбудинки. Окрім речей повезли ще й виставу про жаб про Дюмовочку. І я там був, мед-горілку пив:) Вірніше, трохи допомогли відвезти речей машиною. Враження неоднозначні.
По-перше, дуже приємно дивує те, що благодійність стала у нас модною справою. Ту купищу речей, іграшок та книжок, яку зібрали могилянці - просто ніяк інакше не опишеш, як "гора". Я, власне, притусувалася туди трохи, бо купилася на їхню "рекламу", на якій було зображене ніжне немовлятко. Оскільки немовлячих речей у мене більше, ніж потрібно для ще однієї дитини, вирішила трохи скинути. Але з*ясувалося, що народ їде до старших діток. Тоді ж я і запитала, чи впевнені вони, що ці речі знадобляться. Адже у Києві дитбудинки увагою не обділені. Мене запевнили, що Спудейське братсво їздить саме туди, де речі потрібні.
букви-букви-букви )

 (700x490, 285Kb)
+++++ )
Більше трохи на Пікасі

Акція "Дитина в авто" - зробімо дорогу безпечною!

Підстави на дорогах особами, для яких правила неписані, а один телефонний дзвінок вирішує всі проблеми, стали щоденним явищем київських доріг. Все частіше абсолютно невинних водіїв роблять винуватцями аварій, позбавляючи прав і змушуючи викладати немаленькі гроші на ремонт авто. Як часто ми чуємо подібні історії: “Мене обігнав джип, підрізав, а потім різко вдарив по гальмах перед носом. Загальмувати не встиг, розбив машину, відібрали права. Довести свою невинність не можу”.
Правила дорожнього руху – це 34 пункти, безліч підпунктів, кількадесят сторінок. Між тим, при розгляді ДТП працівники ДАІ та суду керуються лише двома правилами: у аварії винен той, хто ззаду і той, хто зліва. Саме через таку практику в Україні розповсюдилося явище “підстав” на дорогах: чи то з метою вимагання грошей, чи то з метою “провчити” тих, хто не вгодив, не сподобався, роздратував.

Це ігри для дорослих і за дорослими правилами. Однак через цілковиту впевненість у своїй безкарності “кидайли” та “вчителі” на дорогах забувають: у “підрізаній” автівці може постраждати невинна дитина.
Мета нашої акції – звернути увагу громадськості, суддів та працівників ДАІ на такий стан речей.

Ми вимагаємо від працівників ДАІ та суддів:
    - складати протоколи об’єктивно, з урахуванням показань свідків;
    - розглядати справи з ДТП неупереджено, враховуючи усі наявні докази;
    - керуватися у своїх діях повним текстом Правил Дорожнього Руху, а не тільки пунктами 13.1(дотримання безпечної дистанції), 10.3, 16.12 (пропустити ТЗ справа) та 12.3 (не попадати в ДТП)

Ми закликаємо батьків: завжди, за будь-яких обставин возити дітей тільки в автокріслах! Особи, які практикують підстави на дорогах, не мають уявлення про совість, їм байдуже, хто може постраждати від їхніх ігор. А більшість суддів вже давно не цікавить справедливість. Вашу дитину можете захистити тільки ви! Навіть якщо ви найобережніший водій - це не убезпечує вас від можливих протиправних дій третій осіб!

Дорога рівна для всіх, незалежно від статі, достатку та віку. Нехай нашим дітям буде їздити безпечно! Припинимо ганебну практику підстав на дорогах!

21 вересня, 14.00
ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ
Лук'янівська вул., 62

ПРИХОДЬТЕ!

Організатори: Творчий гурт “ГориЩе”:
Настя Мельниченко,
Олена Максименко,
Володимир Солоненко,

ТГ “Горище” запрошує допомогти в організації акції волонтерів, які могли би взяти участь у театралізованому дійстві.
З пропозиціями та зауваженнями телефонуйте: 80669134477 – Настя.

Крос-пости, піар та всіляка підтримка дуже бажані!
Як і волонтери:)


Profile

gohatto_n

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
910 1112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 08:49 am
Powered by Dreamwidth Studios