Навіяно шумом навколо збитого Омельченком пішохода:
http://forum.autoua.net/showflat.php?Cat=0&Board=repair&Number=3427841&page=0&fpart=all

Деякі пішоходи вважають себе безсмертними. Як хтось казав на автоюа, вони думають, що зебра автоматично додає їм безсмертності. Вони не думають про закони фізики, про те, чи встигне відгальмуватися машина, чи ні. Вони пруть. Неодноразово будучи за кермом, або коли за кермом чоловік, спостерігала картину: пішоход вискакує, як чорт з табакерки, і пре навпрошки низько опустивши голову і не дивлячись по сторонах. Або навіть іде по діагоналі, спиною до руху автомобілів. Бо вірить у безсмертя. Бо абсолютно впевнений у своїй правоті.
Read more... )
Забула написати про те, як я забрала права. Добре, що хоч через сильнющий головний біль не пішла складати іспити до ДАІ, коли намічала, бо пішли б мої грошики тим гадюкам задарма.
Отже, отримавши на руки скасування апеляційним судом старого судового рішення (про вилучення прав на три місяці), а також нову постанову (про закриття справи), я вирішила спробувати просто забрати свої права. Однак це видавалося нереальним, принаймні, на автоюа всі, окрім одного товариша, пророчили мені, що справа - глина. Однак той єдиний товариш вказав, що після змін до законів від 17 листопада у даішників відібрали право відсилати усіх на перездачу без зазначення причин. А я ж думала, що навіть юридично маючи право забрати права, отримаю свою "пересдачу" за отими старими законами.
Йшла я в МРЕВ як на бій. Роздрукувала витримки із законів. Напакувала пачки документів. Вже уявляла, як піду зі шкандалем до начальника МРЕВ... Уявляла купи народу, черги та товкотнечу. Однак... Людей практично не було. До віконця адмінпрактики стояло лише двоє людей, і це мене так підкупило, що вирішила я перш, ніж являтися перед ясні очі начальника, попитати щастя у віконечку. Хоч людей було і лише двоє, але загалом я провела перед віконцем години півтори (бозна-скільки чекала рішення по своєму "питанню"). Замість злісного дядька потрапився даішник із "людським обличчям": приємна жіночка. Коли я виклала суть проблеми і успішно таки заплуталася у купі паперів, вона взяла ті папери у мене, сама розсортувала, сказала, що спробує з*ясувати, що можна зробити. Чекала я довго...Зрештою, мені винесли мої права. Ось і все! А я стільки часу збиралася з духом, бо мені стає млосно і нудотно лише від однієї думки про бюрократичну машину і безкінечні черги. Я це просто ненавиджу, бррр! Але, хай там як, а прав не було якраз весь той час, що не було машини. Тепер є машина і права, лишилося мене в техпаспорт вписати. Отаке.
А ще сьогодні було слухання у справі мого...хм... "опонента" по ДТП. На нього подала в суд прокуратура, яким чином - невідомо, я до того точно непричетна.Вже було одне слухання, деснянський суд відхилив усі претензії прокуратури. А сьогодні ось інше, розглядають вину або невинуватість чувака. Не знаю, що там і як, могла піти як "постраждалий", але, знову ж таки, я просто ненавиджу ці всі суди-канцелярії-черги-нерви. Скоріш за все закрили із давністю, або ще щось. А ось питання, чому прокуратура аж двічі подавала в суд на "опонента", досі відкрите. 
Ну, але висновки такі. Затія із апеляцією і всім цим шумом була недаремною. Вдячна усім тим, хто допомагав і підтримував. Але в цій всій історії я втратила дуже важливу штуку... віру і...довіру до людей. це такий був спосіб висмикнути мене із цього мистецько-фольклорно-"богемного" середовища у реальний світ козлів та придурків. Б-е-е-е!
Власне, певно треба це написати.
Коли ми заморочилися із апеляцією, то нам Остап [livejournal.com profile] posmixator  порекомендував адвокатів з "Наталя Субота і партнери" . Власне, нам багато хто кого рекомендував, але якось по телефону ніхто не виявився переконливим. Мало того, адвокат, якого ми найняли на перше слухання, показав себе... м*яко кажучи не з кращого боку. А в цій конторці трапився нам молоденький і симпатичний Нечипоренко Андрій, який по телефону дуже гарно і зі знанням говорив, тому, попри піднебесну як на наш погляд ціну за послуги (300 доларів за дві "нещасні" (на мій погляд) скарги!), вирішили з ним співпрацювати.
Андрій давав мізерний шанс на те, що скарга до апеляційного суду щось дасть. У нас до того був негативний досвід співпраці із адвокатами у цьому питанні - ще коли у перше ДТП потрапив Нято. Спершу заплатили одному адвокатові за скаргу, він ВЗЯВ ГРОШІ, а потім перестав брати телефонну слухавку! Знайду його прізвище - напишу. До речі, його нам теж "порекомендували". Другий адвокат - розкручений Володарський - склав скаргу лівою ногою (це було видно навіть нашим непідкованим оком) і, безперечно, апеляційний суд її відхилив.
Read more... )

(але, власне, постанову я ще не забрала, тож може суддя щось ще втне в ній. Бо протокол під час суду не вівся)
Те, що відбувається зараз у водійсько-дорожньому дискурсі можуть оцінити лише водії. Тільки їм доступна вся глибина вітієватого маразму. Не-водії наївно думають, що з уведенням нових штрафів усі різко кинуться їздити за правилами, а ДТП стане менше. Моя мама, наприклад, постійно нагадує нам про необхідність їздити 40 на мосту Патона і до Ленінградської (там таке обмеження), не дивлячись на те, що там чудове покриття і три смуги + реверсна. Вона просто не задтна оцінити усієї непродуманості організації дорожнього руху в Україні.
Ось кілька мазків до загальної картини маразму. По-перше, дайці виповзли на промисел. Оскільки рибка зараз дуже масна, то і працюють вони позаурочно: їздять і вдень, і вночі. Що ж роблять ці доблесні блюстителі? Ні, вони не блюстять. Народ як проїжджав на червоний, так і проїздить. Паркується на перехрестях. Переїздить перехрестя навіть бачачи, що там пробка і він застрягне посередині, цим самим не давши проїхати автівкам з іншого напрямку. Це все лишилося, як і раніше. А ось даішники ловлять на швидкість. Вони їздять у потоці і фіксують трубою порушників. Вони понатикали камери і самі стоять на кожному кроці. Зловити на швидкість - простіше простого. По-перше, не треба напружуватися, аби щось довести - у дайця є зафіксована фотка автівки та її швидкість. По-друге, порущувати швидкісний режим народ  завжди готовий.
блаблаблабла )
 Розкажу вам свіжу історію про "вчителів" на дорогах, яку приніс з роботи мій чоловік - історія трапилася з його співробітником.
Хлопці грали в автоквест, але по ходу пробили колесо. Між тим машина їхала. Вони вирішили добиратися до найближчого СТО. Розвертаючись, мало не черканули боком якусь іншу автівку. Але не черканули. Однак "мешканцям" тієї машини не сподобалося таке "нахабство" і вони вирішили провчити. Доки учасники автоквесту зарулили до СТО, приїхала ота друга машина і з неї вийшли братки. Братки витягли з пасажирського крісла співробітника і одним моцним ударом вирубили його, обдарувавши двома переломами носа і потужним струсом мозку. Так само побили водія і понівечили машину. Знайшлися свідки, записали номери братків. Написали заяву в ментярню. Думаєте, когось знайдуть? Хе. Співробітник на два тижні лежить в лікарні.

Якщо запостити це повідомлення на автофорум якийсь, то половина коментаторів відповість в такому дусі: цей співробітник і водій повні лохи, ібо нєхуй їздити на машині з пробитим колесом! Ну і що, що не зачепили машину братків, але ж є неписані правила, як треба поводитися на дорогах. Не дотрималися - ось і отримали.

А ось в коментах лишили таке: http://bmeyes.blogspot.com/2008/09/blog-post_15.html
Тут про те, як насмерть збивають 17ти річну дитину і калічать її коліжанку. Бо дуже багато шумахерів розвелося. Для яких 65 в місті - це ганебне тошніння. І вони уникають відповідальності за такі вчинки.

А мою акцію не підтримують. Якщо до середи не набереться необхідна кількість волонтерів, я буду її відміняти. Не розумію, чому пост, в якому я вилила емоції (особистий блог, як-не-як!) і попросила підтримати акцію, розтиражували сотні разів. А коли розмістила інформацію про саму акцію - тиш і гладь. Я розумію, цільова аудиторія ріденька. Напевно, у мою ситуацію попадає один на півтищщі. І їх не збереш докупи. Проте...

Акція "Дитина в авто" - зробімо дорогу безпечною!

Підстави на дорогах особами, для яких правила неписані, а один телефонний дзвінок вирішує всі проблеми, стали щоденним явищем київських доріг. Все частіше абсолютно невинних водіїв роблять винуватцями аварій, позбавляючи прав і змушуючи викладати немаленькі гроші на ремонт авто. Як часто ми чуємо подібні історії: “Мене обігнав джип, підрізав, а потім різко вдарив по гальмах перед носом. Загальмувати не встиг, розбив машину, відібрали права. Довести свою невинність не можу”.
Правила дорожнього руху – це 34 пункти, безліч підпунктів, кількадесят сторінок. Між тим, при розгляді ДТП працівники ДАІ та суду керуються лише двома правилами: у аварії винен той, хто ззаду і той, хто зліва. Саме через таку практику в Україні розповсюдилося явище “підстав” на дорогах: чи то з метою вимагання грошей, чи то з метою “провчити” тих, хто не вгодив, не сподобався, роздратував.

Це ігри для дорослих і за дорослими правилами. Однак через цілковиту впевненість у своїй безкарності “кидайли” та “вчителі” на дорогах забувають: у “підрізаній” автівці може постраждати невинна дитина.
Мета нашої акції – звернути увагу громадськості, суддів та працівників ДАІ на такий стан речей.

Ми вимагаємо від працівників ДАІ та суддів:
    - складати протоколи об’єктивно, з урахуванням показань свідків;
    - розглядати справи з ДТП неупереджено, враховуючи усі наявні докази;
    - керуватися у своїх діях повним текстом Правил Дорожнього Руху, а не тільки пунктами 13.1(дотримання безпечної дистанції), 10.3, 16.12 (пропустити ТЗ справа) та 12.3 (не попадати в ДТП)

Ми закликаємо батьків: завжди, за будь-яких обставин возити дітей тільки в автокріслах! Особи, які практикують підстави на дорогах, не мають уявлення про совість, їм байдуже, хто може постраждати від їхніх ігор. А більшість суддів вже давно не цікавить справедливість. Вашу дитину можете захистити тільки ви! Навіть якщо ви найобережніший водій - це не убезпечує вас від можливих протиправних дій третій осіб!

Дорога рівна для всіх, незалежно від статі, достатку та віку. Нехай нашим дітям буде їздити безпечно! Припинимо ганебну практику підстав на дорогах!

21 вересня, 14.00
ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ
Лук'янівська вул., 62

ПРИХОДЬТЕ!

Організатори: Творчий гурт “ГориЩе”:
Настя Мельниченко,
Олена Максименко,
Володимир Солоненко,

ТГ “Горище” запрошує допомогти в організації акції волонтерів, які могли би взяти участь у театралізованому дійстві.
З пропозиціями та зауваженнями телефонуйте: 80669134477 – Настя.

Крос-пости, піар та всіляка підтримка дуже бажані!
Як і волонтери:)


Нарешті я відфоткала матеріали обох справ. Нарешті я не буду голослівною і однобокою. Завтра вивішу писюки "опонентів", бо сьогодні сил розбирати їхні каракулі у мене немає. Сидорко (таки через "и") написав в графі освіта "середня". Ой, мамо, і нащо ти казала, що для дєнєг треба мати гарну освіту? ;)

А поки...трамтарарам!... показання свідків! Пунктуація та орфографія збережені! + протокол на сидорка. Як не дивно, даремно котила я бочку на дайців. Сидорківський протокол написаний правильно! Однак сидорко написав, що з порушенням не згодний. Цікаво, що визнаючи його невинним, суд не керувався протоколом. А керувався лише його свідченнями (і свідченнями "пасажира" з хонди). В моєму ж випадку - навпаки. Суд керувався ЛИШЕ протоколом, а не свідченнями.
Хто не вірить в свідчення - надам фотографії документів.
Завтра зв*яжуся з адвокатами.


кому цікаво... )
Ось якщо ти верблюд, то довести, що ти не вдаєш з себе верблюда, а ти і є верблюдом насправді - дуже важко (порівняння нахабно сперто).
Те саме - з усією нашою Системою.
Хто слідкує за нашою ДТПшною епопеєю, той знає, що я писала скаргу до Главного Дяді ДАІ на неправильно складений протокол. І ось прийшла відповідь. Якщо говорити коротко і простою мовою, то ось що з цього вийшло.
Я:
"Дорогий самий главний дядя ДАІ! Стрілися мені нехороші дяді у патрульній машині, які склали лєвий протокол без урахувань показання свідків. Всьо би хорошо, тіко завтра буде суд, і на підставі цього протоколу мене визнають винною! Чи не можна якось чьото зробити з цього приводу?" (писала я ще до суду)
На що мені приходить геніальна відповідь - цілком в дусі нашої Системи!
Система:
"Дорога Настя! Ти понімаєш, ми тут всьо перевірили, і виявилося, що суд визнав тебе винною на підставі протоколу, складеного нашими дайцями-бойцями. А отже, цей протокол дуже навіть правильний!"

Тобто я прошу переглянути протокол, щоб ним не керувався суд, а вони мені пишуть, що раз ним керувався суд і визнав мене винною, значить протокол правильний!

(Нято завів папку у закладках "Нова машина". Я все ще наполягаю на танку. Або, хоча б, на кулеметі.)
Продовжується краса зі страховкою лексуса. Як я вже писала, нас на експертизу не запросили. Чоловік довго намагався видзвонити ту страхову, аби дізнатися суму за ремонт. Сьогодні нарешті додзвонився, і вони йому сказали, що він НЕ МАЄ ПРАВА знати суму ремонту! Що ось вони колись подадуть позов до нашої страхової, і аж тоді... Сцикотно, що на час того "колись" наша справа по автоцивілці може бути закрита і ніхто нам нічого не компенсує.
Вніманіє, вопрос номер одін!
- чи може таке бути, що автоцивілка не проплатить ремонт лексуса через давність справи, якщо страхова Підорка звернеться до нашої страхової аж колись?
Вніманіє, вопрос номер два!
- як мене змусять заплатити суму за ремонт, якщо я бідний студент і ніде не працюю? Відповідатиму я як водій чи чоловік як власник машини? Мені бігти переписувати мою квартиру на когось? ;)))
Сьогодні чоловіку подзвонив давній друг, і розповів, що буквально недавно ще двоє його друзів потрапили у ТОЧНО ТАКЕ САМЕ ДТП, як і ми. При чому, ті друзі стукнулися незалежно одне від одного, один з них - два дні назад. Та сама ситуація: бальшой квадратний джип підрізає і різко гамьує. Водії задніх машин не встигають загальмувати і.... БАХ! У обох друзів машини ще більше побиті, ніж наша. У обох випадках джипи обійшлися легкими пошкодженнями. Чоловік буде дзвонити тим людям і питати, що у них вийшло по суду. Хоча ми всі розуміємо, кого в нашій країні зроблять винним. У мене свій резон - запрошу тих постраждалих на свою акцію. Практика розповсюджена! І НАПЕВНЕ Ж ті водії не "тошнили", але ж, блін, чимось теж не вгодили суко-джипам!
Я тішуся: отже в таке дтп може потрапити навіть досвідчений водій, який фізично не встигає загальмувати, а то заладили, що я, мовляв, недосвідчена та ще й женщіна (Сідорко прямим текстом на суді чесав: "Она девушка молоденькая, неопытная..." - суко, а ти такий, блядь, старий? Ти, 81 рік народження!)

Сьогодні дивилася на фієсти і плакала. Я їх тепер називаю "фієсточками". Моя мила машинка... У своїх спостереженнях бачила дві фієсти з дітьми. У одній сиділо одно дітьо, у іншій - цілих три дітя, одне одного менше. І в жодній машині не було автокрісла. Не дивно, адже в цій країні 95% людей не пристібується. Дивилася я на них з висоти свого тролейбуса і думала: "А ті ж суко-джипи десь їздять..."
Розкажу вам один випадок, який гарно змальовує методи роботи та високий професіоналізм робітників кращої в Україні страхової компанії.

Після того, як постраждалу в ДТП машину ми відвезли на стоянку, туди явився аварійний комісар, все ретельненько проаналізував, глянув і дав чоловіку ЦУ: відвезти машину у Віннерівський СТО на дефектовку, попередньо зв*язавшись із т.зв. спеціалістом (людина, яка веде нашу справу у страховій). СТО мала виставити страховій суму, необхідну для ремонту.
Чоловік подзвонив спеціалісту, той підтвердив слова аварійного комісара: так, везіть на дефектовку. Чоловік записався у чергу на Віннер і ось сьогодні черга підійшла. Чоловік з власної кишені заплатив за евакуатор (350 грн на мінуточку), відвіз машину, здав у Віннер. Вернувся і подзвонив у страхову, аби звітувати. На що йому спеціаліст здивовано видав: "Яка така дефектовка? У вас же 100% тотал!" Це той спеціаліст, який сам послав його на дефектовку. До речі, ніхто не передзвонював нам з того приводу, що у нас 100% тотал, в попередній дзвінок варіант був 50 на 50.
Чоловік дзвонить начальнику відділу Каско і питає каг биць. Той каже щось на зразок "ну ви можете зробиииити дефектовку...". - "Так можемо чи треба?" - "Ну робіть, робіть".
Тут передзвонюють з Віннерського СТО і питають, чи дозволяє чоловік відкрити (розібрати) машину. Чоловік відчуває найоб що не все тут чисто і знову дзвонить спеціалісту. Спеціаліст видає щось на зразок, що ми можемо зробити за власним бажанням, хоча по-любе тотал. Тоді чоловік дзвонить знову начальнику, і нарешті чує заповітну фразу: якщр на віннері відкриють машину, то МИ ВТРАЧАЄМО СТРАХОВКУ!!!  До того ця фраза ніде не звучала. Мало того, чоловік сам віддав машину під розборку, користуючись ЦУ цих же працівників каско, і просто диво, що знайшовся якийсь свідомий віннерівець, який передзвонив. Виявилося, що відкривати можна машину лише в присутності комісії від страхової, яка скликається після отримання розширеної довідки з ДАІ.
Така недбалість, товариші, дуже схожа на якийсь надрюк.
Чоловік вимушений був знову брати за свої гроші евакуатор та ще й платити віннеру з власної кишені 216 грн. Отже, 200 баксів ми сьогодні засунули у маленьку дірочку під хвостиком у маленького котика.
Люба страхова обрала варіант тоталу. І не дивно.
Я не можу не написати цей пост, і ще ось наступний, певно, аби розказати усім тим, хто казав, що нам, застрахованим, нічого переживати, адже КАСКО поверне гроші, яким наєб***** є це каско.
Я вам розкажу схему КАСКО.
Вони нам повертають гроші за пошкоджені деталі, а це близько 3 тис. дол. І ми маємо три тищщі і груду металобрухту, який нам треба продати "на запчастини". Оскільки запчастини такі десь втричі дешевші за нові, то ми так прикинули, що матимемо ще дай Боже 3 тисячі долярів.
І вуаля! Ми маємо після купи геморою 6 тисяч долярів і муситимо знайти десь ще дві (а це місячна зарплата мого чоловіка) тисячі, аби заплатити в банк за кредит (винні банку 8 тисяч).
Ось вам ваше хвалене каско, блядь.

Сьогодні мене запитав журналіст, як я ставлюся до самосуду і всякого такого. Зараз, з глибини цілковитої жопи, в яку я попала, я можу сказати таке: тепер і я думаю про самосуд.
Ось наше дтп "аукнулося" і на здоров*ї. Ми підозпювали струс мозку у чоловіка, але якось так закрутили нас справи, що ми махнули рукою. Чоловікові з кожним днем ставало дедалі гірше, ліки не допомагали. Сьогодні стало зовсім зле, серце калаталося 120 ударів на хвилину, ліве око почало погано бачити, паморочилося у голові, боліла голова, перестав відчувати кінцівки... Поїхав на обстеження і його кладуть у лікарню на 10 днів. Діагноз якийсь невимовлябельний. Кажуть, внаслідок травми + стрес.
Ще сьогодні була в суді і намагалася взяти матеріали справи для адвокатів та рішення суду. Зрозуміло, що в суді зроблено ВСЕ, аби принизити людину. Працює канцелярія двічі на тиждень по кілька годин, черга просто нереальна. ЧЕРГИЩА! Стільців нема, душно. Ми з Ярославом аж припухли від того всього. Ще виявилося, що у мене немає ксероксу паспорта. У суді ксероксу, ясен перець, немає. Люди послали мене до найближчого - зупинка ходу. Але і там щастя мені не усміхнулося. Доки стояла в черзі і ходила за ксероксом, прийомні години скінчилися. Прекрасно!
Піду післязавтра, приїду на годину раніше. Ох, нелегка це робота перти майже одинадцятикілограмове дитя у себе на пузі з Нивок на Троєщину.
Виявляється, експертиза по лексусу вже була. Тільки без нас. В п*ятницю. При чому чоловік телефонував в страхову і питав, що і як, і чому ніхто з нами не зв*язується щодо експертизи. Йому сказали не переживати, типу, зв*яжуться - ЗАТЕЛЕФОНУЮТЬ. Ага, зв*язалися. Пост фактум.
Виявилося, що ніхто не телефонував, а телеграму із запрошенням вислали на ліву адресу. Переплутали літери в назві вулиці.
Чоловік каже, що наче все чесно з експертизою. Точну суму ще не назвали. Але ж блін!
Чоловік:
"Сподіваюся, що це недбалість, а не хитрість"

УПД. Наша машина 50 на 50: піддається ремонту чи не піддається.
Я цю суку з-під землі дістану, якщо втрачу свою машину. Я йому [самоцензура]. Я люта. Тепер. Тепер по-справжньому.
А ще я відьма. Злити відьму не можна. Ой, не можна.
Оскільки добитися кілька друкованих слів від мого чоловіка дуже важко, але ЦЕ таки СТАЛОСЯ, то не можу не винести його комент у окремий пост, оскільки він був свідком події.

Я чоловік Насті, я був на предньому пасажирському сидінні.

Все було саме так як розказує Настя, але набагато швидше ніж собі уявляєш коли читаєш текст.

Я тут довго писав про різні ньюанси - як саме це відбулося, і раптом зрозумів що то все не дуже важливо.

Коротко:
Людина вирішила нас "провчити". Таке провчання насправді є свідомим замахом на власність, здоров"я і життя. І мені дивно що є люди що вважають такі дії нормальними. Якщо хто не зрозумів: я таке _не_ вважаю нормальним. Ніякі резони не можуть виправдати такі дії. Так і гопнику можна придумати виправдання типу хворої мами якій терміново треба кількасот гривень на ліки.

Ще я не вважаю нормальними такі явища:

- практику розгляду справ ДТП дайцями і судами. Замість законів і ПДР діє одне просте правило: винен той хто ззаду та/або зліва. Пояснення свідків ігноруються, всі обставини ігноруються. Це _абсолютно_ ненормально і саме через таку практику з"явилися такі "вчителі" як наш знайомий на Лексусі.

- уявлення про те що ліва полоса найшвидша, вона для "обгона". Це абсолютний гон. В ПДР про це нема нічого. Куріть 11.5.

Ще мене дивує трактування деякими коментаторами поведінки Насті на дорозі як "неповаги", неввічливості. Щось від водія Лексуса не було видно поваги до нашої Фієсти, як і від тих коментаторів. Чи повага до авто має визначатися його ціною і розмірами? Куріть ПДР 1.3



До речі, шановні агресивно налаштовані коментатори. Я особисто здавала правила без блату і теорія була зарахована не за якусь суму баксів, а за власні знання ПДР. Тобто я правила знаю. А ви?

Взагалі, смішна виходить ситуація. Можна провести такі паралелі:
"Я йшов спокійно по вулиці, нікого не чіпав,  а раптом підійшов чувак, дав мені в морду, і подав в мєнтовню на мене позов за зґвалтування плойкою в дупу!".
Коментарі:
"Чувак, ти лох!  Ти сам винуватий, що йшов у всіх на виду! Наступного разу знай своє місце і тулися до стінки! Або взагалі сиди вдома! І жаль, що той удар по морді не став для тебе останнім!"
Виходить, так?
Мене не було в інтернеті весь цей час. Чесно кажучи, я не очікувала такої шуміхи. Тому трохи пришизіла. Власне, у своєму пості я просила підтримати наступні акції, а не цей пост, але враз закрутився сніжний ком. Спасибі величезне усім, хто допомагав! Я отримала купу дзвінків та смс, купу порад. Це було щось.
Потім прийшла, відкрила оті 200 з лишком коментів і просто... Не знаю, як назвати свій теперішній стан. Пришиблена, чи що. Не в позитивному чи в негативному плані, а якось... ніяк. Особливо порадували побажання мені здохнути і жаління, що мене не задавило як причину пробок.

Тому треба трохи пояснень.
1. Какашка. Що означає какашка. Какашка в моєму розумінні означає наступні пошкодження (поки видимі тільки зверху): зім*ятий гармошкою капот, розбиті фари, бампер, передні крила, радіатори охолодження та кондиціонера, повітряні патрубки двигуна. Попередньо каско не виключає можливості "тоталу".

2. Чому, попри мою машину-какашку у лексуса лише подряпина. При його різкому гальмуванні підінмається зад машини. При моєму різкому гальмуванні відбувається "пірнок" мого капота. Тобто я піднирнула під бампер, внаслідок чого зазнала ушкоджень, а він - практично ні.

3. Чому 65 км на годину. Бо за нами був світлофор, ми якраз з нього стартонули. Хоча мене дивує ця постановка питання. Вас не влаштовує максимально дозволена швидкість у місті в 60 км на годину? переписуйте правила.

4. Чому крайній лівий ряд. Вірите? Не знаю. Я зазвичай там не їжджу. Можливо, тоді якраз були якісь розгалудження дороги (ми їхали через Ленінградську, Чернігівську), і я там опинилася. 

5. І нарешті про те, що ряди праві були вільні. Аби праві ряди були вільні, то лексус об*їхав би по них, а не по зустрічці. Логічно?

Фу. Фу, блін. Бруду нанесли стільки, що жах!
Буенос ночес!

Моя фієста. Вибачте, писала на емоціях. Це зовсім не какашка. Так, трохи пом*яло! Тільки, жаль, не їздить більше, зараза. І двері передні не відкриваються.

Це -  подряпана жопа лексуса.

Сьогодні о 10.30 відбулося засідання Деснянського суду, суддя Головачов Ярослав В*ячеславович. Адвокат, який прийшов зі мною, заявив наступні клопотання:
1. викликати як свідків службових осіб, які оформляли наслідки ДТП;
2. Призупинити провадження у справі до закінчення розгляду моєї скарги на дії працівників ДАЇ;
3. Оголосити перерву у справі для ознайомлення з матеріалами справи для підготовки та подання заперечення на позовн вимоги.
Але всі ці копотання були відхилені. Попри те, що на засідання суду приїхав один зі свідків ДТП - той, котрий їхав по зустрічній смузі і який сам мало не зіткнувся з водієм лексусу, а також був присутній у якості свідка мій чоловік, суддя Головачов не вважав за потрібне їх вислухати.
Тому мене було визнано винною і позбавлено водійських прав терміном на 3 місяці. 
Попередньо ремонт лексуса тягне 8 тисяч доларів, автоцивілка покриває 5. Але остаточне рішення буде в п*ятницю, коли відбудеться експертиза.
Щодо нашої машини: експертизи ще не було, за словами страховиків можливий навіть тотал.
Прізвище одного з даішників - Швець М.М., номери даішної машини 2138

Цікаво, що було складено два протоколи. Тобто я не могла заздалегідь бачити його протокол і заперечити те, що там написано. З іншого боку, мене судили саме за порушення правил ДР, і їх цікавив саме момент зіткнення. Отже, суддя напирав на те, що на момент зіткнення я була ззаду - а отже, за замовченням, винна. Так само, його не цікавило, чи могла я дотриматися безпечної дистанції. Тобто він повертає справу так: в момент зіткнення ви були позаду? позаду. дистанція була недостатня для зупинки? недостатня. Значить, ви винні.

Після  суду у свідка з зустрічної, видно, накипіло. І він, разом із журналістом, побігли до судді обурюватися. Свідок в черговий раз показував що і як було, розповідав, звертався до схеми. Потім мене дуже потішило, коли у процесі тої перепалки хтось із них вигукнув: "А якби у машині хтось загинув? А якби загинула дитина?" На що кілька разів суддя відповів: "Тоді б вона сіла в тюрму".

Наразі планую подавати позов на даішників за зловживання службовим становищем. Побачимо, що дасть моя скарга до департаменту даі.
Моя машина розбита в какашку.
Моя дитина лишилася живою просто дивом: саме в той момент він був у автокріслі і пристібнутий, а це буває вкрай рідко. Тому дитина обійшлася вавкою на голові, підозрою на струс мозку. Але - жива.

Коли теоретично уявляєш нашу "справедливу" суддівську систему, нашу об*єктивність ментів і т.д., то це не так крає серце, як коли стикаєшся з цим особисто. Коли ж стикаєшся особисто, то наступає відчай, заціпеніння. Від розуміння, які насправді ми всі беззахисні. Абсолютно. Беззахисні ми і наші діти. Навіть якщо на кону життя.

Вчора о 21 я їхала у крайньому лівому ряду по вулиці Братиславській. Ззаду підпер лексус, який засліпив мене фарами дальнього світла - хто не знає, саме так у нас "просять" пропустити. Праві ряди були забитими через жвавий потік. Тому ні я не могла перебудуватися, ні він об*їхати по правому ряду. Але ж йому, бачте, треба! Він спішить! Я була засліплена і блимнула протитуманним ліхтарем, аби він відсунувся і не сліпив. Тоді ж подивилася на спідометр - 65 км на годину. Лексус проігнорував, продовжував сліпити. Я поправила дзеркало заднього виду, щоб фари не били в очі. Тоді водій лексуса зірвався і поїхав у об*їзд по зустрічній, через подвійну суцільну.



Я дуже прошу людей підтримати майбутню акцію. Ми підтримаємо не мене у цій справі (свої втрати я понесу у будь-якому разі: заберуть права, попала на гроші), ми виступимо проти оцього прикриванства, продажності судей, несправедливості ДАІшників.
Власне, це все. Якщо хтось може щось сказати по темі щодо завтрішнього суду - будь ласка, відписуйтеся  мені на мобільний 80669134477, бо я буду з дитиною у баби - звідти ближче до суду.

упд. Про рішення суду:
http://gohatto-n.livejournal.com/235010.html
упд2.
http://gohatto-n.livejournal.com/235281.html

Profile

gohatto_n

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
910 1112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 08:45 am
Powered by Dreamwidth Studios