Я важу 60 кг.

І дуже соромлюся про це говорити. Бо 60 кг – це за межами «прілічія». Бо «справжня» жінка не важить 60 кг. Вага справжньої жінки коливається у межах 50-54 кг.  Порубіжжя – це 56. Я була у 56 останніх років 7.  Тепер я важу 60.

Коли я кажу комусь свою вагу, мені кажуть або «ого», або «не може бути». Бо в уявленні пересічного чоловіка 60 кг – це «жирдяйка». А я не схожа на жирдяйку, як не придивляйся. Звісно, проміжку між стегон у мене нема (нє ржать, я про «просвіт») – ноги не вписуються в «канон». Але в іншому цілком.



Хто не читав, ще по  цій темі:

Тема цицьок не розкритаю... по життю.


i_033Так послухати, то за наших дідів-прадідів сексу не було. Жінка-берегиня, помолившись, люляла дітей у колисці, завбачливо подавши чоловікові борщ з пампушками. Образ етнографічної селяночки в уявленні людей замало не сакралізований, про інтим у контексті «сивої давнини» взагалі говорити лячно. Сороміцькі пісні та обсценна лексика вперто не помічаються, а обговорювати статеве життя «тоді» взагалі вважається моветоном. Ну не поєднується у нашій уяві порнографічна гра в притулу на вечорницях із картинним «садком вишневим коло хати» та червоною калиною біля криниці!   

Між тим, діти звідкись бралися. Мало того, для позначення певних процесів та частин тіла використовувалися цілком конкретні слова або ж сталі вирази.

Товкачик на сковороді

Звісно, інтимні речі не завжди називали прямо. Особливо багато евфемізмів у пісенній ліриці, де все було красиво, і псувати ідилію прямим текстом не хотілося. Скажімо, спільне спання чоловіка та жінки позначається як «ночують» або «говорять до зорі», «до рання», козак до дівчини «щоночі ходить».  У постовій пісні, записаній на Черкащині, ідеться: «- Ой ти, козаче, ти хрещатий барвіночку. Хто тобі постелить при дорозі постельочку? - Ой є у мене широкий лист буркунини, ти мені, дівчино, при дорозі люба й мила». Що цікаво, у радянському виданні 1963 року «Ігри та пісні» рядків з натяком на секс в цій самій пісні уже нема.

У той же час побутове мовлення та сороміцькі пісні були зовсім іншим світом. Хоч про інтимне, судячи зі слів інформаторів, люди говорити наче й «встидалися», проте у межах своєї вікової групи це було нормально. Згідно із записами другої половини 19 ст, для позначення статевих органів та статевого акту часто використовувалися запозичені слова, відомі нам зараз як матюки. Між тим, «питомо українська» інтимна лексика теж була.

Є загальновідомі слова для називання чоловічих та жіночих статевих органів. М.Красиков називає слово «сковорода» евфемізмом для позначення жіночого статевого органу. Те саме і з «бандуркою», «ступою» («Моя ступка не порожня, топче шляхта подорожня»). Дослідник називає цілий ряд пестливо-зменшувальних синонімів до статевих органів обох статей: хуєньку, залупієньку, ковбаска, кіньчик, півник, соловей, головочка, лялька; пиздонька, кузупенька, біда, реґедзуля, петрунька, мандушечка, тюндя, вавка, курочка, коляда, коновочка, кирниченька... Приклади такого розмаїття та кодових сталих виразів можна знайти у збірці сороміцьких пісень «Бандурка». У гуцулів були свої слова: пуцька і потка. З сороміцьких коломийок, записаних у Вижньому Березові: «а та потка кучерява, всередині лиса, то вона мні виглядає як кусочок мнєса», «дівки потки поголили». Процес наявності або відсутності ерекції описується так: «стала пуцька дротом», «дідо пхає, пуцька гнеться, баба сі нервує». Ще символом чоловікості та чоловічого члена вважалася риба. Член також називали щупаком.  

Були й ще точніші анатомічні подробиці. Голівка так і називалася, а от з клітором взагалі ну просто розмаїття назв. Вже на новгородських берестяних грамотах (№ 955 (XII ст.) для позначення клітора використовується слово «кіль». У дореволюційних дослідженнях статевого життя зустрічається слово «скоботень», а також «шкворень». Вікіпедія стверджує, що питомо українська назва клітора – линдик.

Від телесування і далі

Тепер перейдемо до процесу. Пестощі, те, що нині називається недолугим для української мови словом «пєттінг», називалося «телесування» або «цілування». При чому це не тільки те цілування, яке ми можемо уявити. Ось як в пісні: «А дєвка з парнєм спать ложиться, вона только шо вляглась. Только шо вляглася да целованнєм зайнялася». Ще один термін, скажімо так, взаємної мастурбації - секеляння. «Секеляння або тьорка (занесений термін) стрічається і між парубоцтвом і дівоцтвом. Одначе про те не зібрано богато матеріалу, бо збирати його трудно. Коли оповідач хотів розказати якусь «казку» про те, як секеляють ся великі, дівки з дівками або чоловіки з чоловіками, то не дали йому, бо казка занадто стидка.» - пише Марко Грушевський у дослідженні «Жінка і її полове життє…» І трошки на захист гетеросексульності: «Хайби вже хлопчик та дівчинка собі секелялись, а то й дівчата з дівчатами! Ще й гаразд і їсти не тямлять, а вже сучі діти й шморгають ся одне з одним. Лізе одне на одне, як поросята ті. (…) Позаголюють ся обидві та повзають одне на одному». Для дівчат мастурбація також називалася «шморганням» («пальцем сами себе шморгають»).

Дослідження Марка Грушевського 1907 року є справжнім «кладезем» з інтимної термінології (цікаво, що при перевиданні книжки у 2006 році усі «брудні» подробиці життя українців зникли).

Read more... )

Мене завжди цікавило, чому людям не все одно стосовно вибору, який роблять інші люди. При чому небайдужість ця часто набуває доволі агресивних форм, хоча, здавалося б, вибір людини – це лише її справа, якщо цей вибір не заважає іншим.

Небайдужість проявляється у різній ступені. Скажімо, я люблю їсти рис паличками. А Оля любить його їсти виделкою. Коли ми разом ідемо у японський ресторан, я підніму вгору брову і внутрішнє себе привітаю з власною крутістю, бо я виглядаю «крутіше» з паличками, ніж Оля з виделкою. Але це не заважатиме нам спілкуватися. Це небайдужість мовчазна та доброзичлива.

Якщо тема вибору знаходиться «ближче до тіла», і зачіпає різні струнки душі, то небайдужості властиво виливатися у форму срачів. «Шапку ребёнку одень, дура!» - гавкне якась небайдужа бабуся. На мамських форумах варто зачепити тему щеплення, грудного годування чи домашніх пологів, як одразу спалахують святі війни, де кожен рве сорочку на тілі і бореться з тим, хто «не правий». (При чому, обмовлюся, це не стосується політики і політичних срачів, де йдеться про долю держави чи мови чи культури. Це йдеться про особистий вибір, від якого, за великим рахунком, нікому іншому ні холодно, ні жарко).

А є ще одна форма небайдужості, яку я абсолютно не розумію. Це небайдужість стосовно сексуальних уподобань. Здавалося б, що може бути інтимніше за секс? За секс, форму якого вирішують поміж собою 2+ людей? Але ні. Коли заходить про це діло, у багатьох людей одразу вмикається «режим відьма» або «режим я-мужик-знаю-як-треба».

z_3f8c2622

Недавно мала розмову з однією рідною мені людиною. Вона сказала: «Я взагалі не уявляю, як можна спілкуватися з тими, хто практикує садо-мазо чи бдсм. Не уявляю!». Мені одразу в мозку похіхікало, бо чомусь у людей є стійкий стереотип стосовно того, що оці всі садо-мазо – це якісь чорти з рогами, з якими нормальне спілкування просто неможливе. Наче  ці збоченці не виходять з дому без прищепок на сосках чи *вирізано цензурою*.  


Read more... )
   От прийшов троль у пост про сраку. І написав, мовляв, оужас, як вам не соромно! Троль і троль, думаю я. Але ні! У "Дівчатах" отримую коментарі: "Гм......Настю, це ж спільнота, не всім учасницям приємна і доречна ця тема, можливо все є є певна і етика і подібні теми писати в своєму блозі?", або "Розумію, що це репертуар Насті-та вже переборчик".
   
    Здавалося б, срака (попа, дупа, задниця, м'яке місце, п'ята точка) є такою самою частиною тіла, як рука, нога чи ніс. Те саме стосується і піськи, але цю частину тіла я сьогодні не зачіпатиму. Нам так само було б прикро бути без сраки, як без руки чи ноги. Мало того, аби ми позбулися сраки, то дуже швидко померли б від інтоксикації. А ось без руки і ноги вижили б. То чому на сраку накладене таке табу?
    Я не знаю про дохристиянські часи, але можу сказати про христиняські. Християнство завжди косо дивилося у бік сраки. По-перше, бо через сраку виходило "диявольське". Якщо вірити давнім українським легендам про створення світу, то Бог зліпив з глини людину та й поставив сушитися. А Диявол взяв і обплював Боже творіння. Стала вся людина обхаркана... Бог побачив то, засмутився і вивернув людину навиворіт, сховавши усі нечистоти всередині. Саме тому у людини в нутрощах чортове харкотиння - кров, киші, сеча і лайно.
    Потім християнству по всій Європі аж заклинило на "поганості" дупи. Дупа асоціювалася не лише з диявольськими "нечистотами", які аж ніяк не личили істоті, створеній по образу Бога (адже у Бога, зрозуміло, ніяких виділень не мусило бути), а й з марнуванням сімені, здійсненим содомитами. То ж великий гріх був, якщо людина не давала життя своїм сіменем, тобто практикувала мастурбацію, оральний та анальний секс. На ці три речі було накладене невимовне, просто неймовірне ТАБУ. Почитайте Р.Мюшамбле "Оргазм і Захід" (вид. Темпора), якщо зможете вгристи поганючий і невичитаний переклад. У 16-17 ст гомосексуалів спалювали на вогнищах, пізніше - неймовірно жорстко засуджували.
    Мені хотілося б розвинути цю тему, але я ніколи не займалася вивченням прийняття свого тіла і його окремих частин в контексті історії, тому краще б на цю тему сказали фахівці... Може тут є фахівці?
    У будь-якому разі, чи розумієте ви, ті, хто так лякається природніх частин тіла, що ви просто відсікаєте від себе частину самих себе?
    На тему прийняття гарно писав Ошо: "В вас есть гнев, секс, жадность - не вы создали их; это такие же жизненные реалии, как глаза или руки. Можно придумывать им различные имена, называть уродливыми или прекрасными, но убить их невозможно. Ничего невозможно убрать из существования, ничто не может быть разрушено. (...) Трансформация случается при тотальном приятии всего своего существа. Тогда, совершенно неожиданно, все встает на свои места; принимается и трансформируется и гнев, и жадность. Тогда, без какой-либо попытки отсечь нечто от вашей сути, перестраивается все ваше существо".
    А стосовно сраки у фольклорі, то це слово вживалося дуже багатогранно. Це була і срака як така, і Срака як Концепт) Тож давайте приймемо сраку як таку і сраку як концепт, і буде нам щастя! Нам все одно з цим жити, хочемо ми цього чи ні. Ми можемо не "пожимати руку" нашому члену, але від того він не зникне, а сідушка на унітазі буде обсциканою. Ми можемо кривитися на сраку, але від того вона не перестане бути привабливою для інших, не перестане (надіюся!) нести своєї функції очищення організму, як і не почне срати фіалками. Ми такі, які ми є. Давайте любити себе повністю!

І, до речі. Секс у селах БУВ!
Оновлення від 16.09.14! Вирази про "серуматирі" всі я не додавала, хоч, я так розумію, вони поширені скрізь.

- Пика така, що й за день не обсериш (Запоріжжя)
- У нашої доці як не в сраці то в оці
- Сери, перди, грійся - нікого не бійся
- Стоїть півень над кручею, заткнув сраку онучею
- Як не срака, то дошка (Франківськ)
- Що за срака, яка пердить, а не смердить
- Срав би і їв (про жадібних людей)
- Шукати в сраці меду (забагати собі чогось дорогого в скрутних обставинах)
- Баба без сраки як москаль без розуму
- Згадав, як срать сідав, а як надувся, то й забувся
- Танцювала, гупотіла, з сраки курява летіла
- Срав, пердів, з гори летів! (про брехунів)
- В такого трупа моцна дупа (Львів)
- Срала-мазала, сцяла-підводила
- Срала, мазала в пічку лазила (Миколаївщина)
- Ото козаки - запхали в сраку язики
- Жили, жили - порвалися в сраці жили
- Срав пес на овес, а кінь на ячмінь
- Дупу в купу і гайда!
- Сваха сваху ждала, три дні в ступу срала. На морозі заморозила: їжте, свахо, це морозиво (с. Рудня-Вересня Война Людмила Петрівні 1939 р.н.Чорнобиль)
- Любиш вбрану - люби й засрану!
- Та вона в сраку розумніша, ніж ти в голову!

Від Наталки Лещенко:
- І не наші ворота собака всрався (Аг. Кримський «Звенигородщина»)
- Я таку тещу з гімна сплещу (Г. Безкоровайна, с. Бистрик)
- Що не кажіть, куме, а ноги біля сраки товщі (Г. Безкоровайна, с. Бистрик)
- Кажу-кажу казку - насрав дід на в’язку
- Кругом хати обніс , та й до тебе підніс. (Г. Безкоровайна, с. Бистрик)-
- Їхало гамно і зустріло каку – посідали край дороги і шукають сраку (Г. Безкоровайна, с. Бистрик, Ружинський р-н, Житомирська обл.)
- Що ти мене обісрав як кури драбину (Г. Безкоровайна, с. Бистрик, Ружинський р-н, Житомирська обл.)
- Сцик без пердики, як весілля без музики (Г. Безкоровайна, с. Бистрик, Ружинський р-н, Житомирська обл.)
- І не в такий холод у хаті не срали (В. Минзар, с. Великоселецьке, Оржицький р-н, Полтавська обл.)
- Хочеться тобі мерзлого гімна в Перрівку (Г. Безкоровайна, с. Бистрик, Ружинський р-н, Житомирська обл.)
- Мужу-псу не показуй сраку всю (Одарка Макарівна Оліференко 1916 р.н. с. Сушки, К. обл.)
- Дражнять когось рудого: Рудий красного спросив: Де ти бороду красив? Проти сонечка лежав, В гімні бороду держав (с. Великоселецьке. Матяр Марія Іванівна 1925 р.н.)
- З вами добре гімно їсти (тобто не дадуть рота розкрити)

- Смішно козі, шо срака в грязі! (про сміх без причини - Донеччина)
- Руці в сраці поросли (Донеччина)
- Хочу, хочу - то з'їж сраку сорочу! (тут і нижче Черкащина, Полтавщина)
- А (гімна) мерзлого не хочеш?
- До дитини: чого крутишся, як гімно в ополонці?
- Танцювала-дріботіла, доки срать не захотіла (а халяви новісінькі - наваляла повнісінькі)
- Сцики без пердики - як весілля без музики!
- Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків!
- срав, пердів, з гори летів - і ще хотів.
- Срала баба дьогтоьм, колупала ногтьом.
- Коханйи - сім раз в сраку пропханий!
- Єк була я молода - то була я рєзва: сіла срати серед хати - в письку жаба влєзла.
--- > Хмельниччина:
- на діти - пердіти, себе тра глядіти;
- срені варені!
- самотній, як палець в сраці
- загадка: маленьке, руденьке, а кожного пана з воза зсадить (відгадка - гімно)
- срав, пердів і ще хотів
- таке, як з гімна куля

- Теля в сраці, а баба довбнею маха. (коли хтось впевнено говорить про те, чого може і не статися; хвилюватися, розводити паніку наперед)
- Дівка - як з гімна плівка.
- Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав.
- Причесався, прилизався, в нові штані вбрався. як побачив ту дівчину - на порозі всрався.
- Горобець без яєць високо літає, стромив сраку на ломаку, а тепер горлає.
- Срака-кочерга (тут і нижче Київщина, Яготин)
- Палець в сраку та й в рота (про неекономних людей, які спочатку все витратять, а потім не можуть собі ради дати).
- Всереш те, що всциш = нічого в тебе не вийде
- Собачку в срачку, кота в зворота, зайця в яйця.
- Як єсть то й дупі честь, а як скупо терпи дупо.
- "Відгадай загадку вийми з сраки ягідку, оближи, оближи та й назад положи (це про ложку в мисці із варенням).
- Шукати в сраці шкварка  (докопуватись до чогось, придиратись - Львівщина)
- Поцілуй собаку в сраку (Луцьк, у відповідь на якийсь нереальний "запрос", у нас кажуть "а гімна на лопаті?")
- А гівна на патичку? (тут і нижче Вінничина)
- Це ти! це ти! (звинувачують когось) - Насрали тобі в рота коти!
- Піду туди-то! - Ага, в сраку-баньку (тобто не дозволяють)
- А насрав твоїй мамі! (здивування або обурення)
- Підкидали як гівно на лопаті (били)
- Всрайся та не дайся - бабця виховувала онучок щодо дівочої честі (тут і нижче - Львівщина)
- Насеру ти маттери - не зроблю по твоїй волі
- Срала баба, срала, трави ся тримала, а трава ся відорвала, баба в гівно впала - коломийка
- Кидай в курву гівно, а їй сніг падає (аналог "як об стіну горохом")
- Пхай свій х.й в свою сраку - не лізь куди не просять
- Всеру ти ся - та ну тебе
- В сраці був, гівно видів - гівно знаєш
- Як за море срати (довго когось не було. у нас на Київщині теж так кажуть)
- До сраки така любов, коли х.й до сраки
- Як гівно на петельні
- Що за срака, як смердить ніяко
- Висрався на маківку (осоромити когось)

Read more... )

Read more... )
Я не можу не поділитися з вами частинкою прекрасного!!!  Прислала Леся Москаленко.

"Настю, кілька пісень і віршиків. Це мій чоловік згадав, за допомогою своєї матері, якій вже 85, а вона чула від свекрухи на сільських святах і весіллях. А частину він записав по пам"яті, бо то йому баба таке співала і на ніч розказувла. Там всюди "срака" не тому, що ми так підібрали, просто, вона там всюди. Це село Барашівка, Житомирської області. Весільну пишу так, як вони кажуть (замість "л" кажуть "в"):

Весільна (прощання млодої).

За стовом сидіва, крепко набздіва

З-за стова ідучи перднула ще вучче

Оце тобі татуню

Вийшла у сіни

Обісцяла стіни

Оце тобі мамуню

Вийшла у двір

Насрава як віл

Оце тобі братуню

(Про сеструню не можу згадати)

Розказки на ніч

- Опа-па, о-папа, чорна срака у попа, а в попиці біва, бо сметану їва

- Розкажу тобі казочку, як насрав дід на в"язочку, та й поніс та й поніс, прямо (у нашому випадку) Вовику під ніс


Read more... )

Цього року я вперше в житті "упорядкувала" свої гроші і документи, і завела собі гаманець.
Вчора у мене вперше його украли. Зникло 150 грн готівкою, контакти ірландця у Фінляндії та росіянки у Мексиці, які кликали нас в гості, дві карточки і... права :( Карточки заблоковано, грошей нема. Але найгірше - це права, звісно. Це повний попадос.
Ніколи не зрозумію, як можна наживатися за чужий кошт...
Сьогодні була "на десерт" лекція прекрасної тренерки з Литви Маргарити. Я вже була у неї на одноденному тренінгу і рефлекснула у величезну статтю, яку Оксана запорола за надмірну серйозність і попросила переписати. А сьогодні була просто лекція, присвячена неолібералізму, і я нарешті пережила те, про що чувала від Цикури, але чого не переживала сама. Це був якийсь внутрішній прорив, потужні рефлексії, від яких сиділа і ковбасилася не по дитячому, хоча тема була зачеплена відносно нейтральна, і я не думала, що вона в мені буде сидіти отакенною проблемою, яка вириватиметься назовні такими штормовими реакціями, як мало не істерика зі сльозами, соплями і сміхом.
Була просто собі презентація про сприйняття сексу чоловіками і жінками, і про пов*язаний з цим дискурс, і про ті моделі поведінки і мислення, які нав*язуються нині і з якими ми живемо.
Якщо коротко, то чоловіча модель передбачає молодість, неусвідомлене бажання, гедонізм. Однак у жінок з сексом все складно і дууууже комплексно. Він передбачає самодисципліну, емоційну роботу, відповідальність за статеві та емоційні стосунки; створення себе як сексуального об*єкту, як "оптимального" гетеросексуального об*єкту; жінка також несе відповідальність за наявність чи відсутність чоловічого бажання; контролює запобігання вагітності, несе відповідальність за хвороби, що передаються статевим шляхом... Це я так навскидку, але там цілий комплекс всіляких проблем. Статевий акт для жінки - це просто капець яка робота! Я рефлексувала, бо для мене це болюча тема. Я не кажу про зараз, бо чоловік у мене в цьому плані ідеальний, але якщо глянути назад, на ті всі травми, які завдавали мені статеві стосунки із деякими людьми - особливо тими, хто був дуже близький, але хто, скажімо, був заморочений на зовнішності, привабливості жінки чи ще чомусь... У голові постійно жив страх. Я думаю, багато жінок переживали за свого життя щось подібне, хоча тут уже майже всі одружені, і ці відчуття трохи стерлися, бо це вже інші обставини. Але ось ти із ним у ліжку, і про що ж ти думаєш? Про потужні нестримні бажання? Безперечно. Але окрім того ти думаєш про масу речей.про що думає жінка під час сексу )
(і до речі. пишучи цей пост просто під замком, а не у якійсь суперприватній чи жіночій групі, я змушую себе вийти з системи. Хоча б зараз.)
- Ви будете тримати чоловічий таз... Це буде дуже еротична дія... - пара з антропології :)
Вчора питаю свекруху: "Як ви можете голосувати за людину, яка не знає, хто такий Чехов?" Свекруха загадково посміхається і відповіді не дає. Ледь стримуюся, аби не запитати: "А ви самі хоч знаєте, хто це?", бо боюся, що виявиться, що не знає.
Бідна, бідна Україна... Яка глибина трагедії. Який чіткий поділ на дві частини. Так було завжди. Вивчаю археологію, то в яку культуру не плюнь: або Лівий берег, або Правий. Одиничні випадки, коли два береги були об'єднані. Завжди були "ми" і були "вони", ліве і праве. І зараз чітко видно, де "ліве" - дивлюся на мапу розподілу голосів.
Вибори показали кілька очевидних трагедій нашого народу (еліти зачіпати не буду).
1. Найвищий прояв існування народу - це нація. Нація - це коли у етносу з'являється самосвідомість. Я - українець. Для мене, чи там для тьоті з Тернополя, це органічно і природно. А свекруха каже: "Да нам на юге все равно, русские мы, украинцы или еще кто". Уявляєте, аби донецький хтось сказав: "Я - українець"? Та у нього язик зламається вимовити таку крамолу. А якщо якась інтелігенція (псевдо?) і скаже щось подібне, так з купою обмовок і зауваг. Тобто нині маємо ситуацію, коли захід і центр є НАЦІЄЮ, а південь і схід - це ЕТНОС. Тобто просто споріднена (антропологічно, спільним походженням) група населення, яка проживає на чітко окресленій території.
І так історично склалося, що частка етносу в країні більша, ніж частка нації. І цей етнос вчора визначив нашу долю.

2. Друга проблема: відсутність класичної освіти. Те, що люди навчилися читати і писати - нічого не означає. Люди не знають історії, літератури, мови. "А зачєм, ми і так живьом!" І саме тому їм не видається чимсь диким віддати голос за людину, яка є абсолютно, непробудно і непростимо безграмотною! А ви думаєте ті, хто голосував, знають різницю між геноцидом і генофондом? Якщо перше слово вони чули по тілівізору, то другого не знають точно. Як і Чехова чи Ахматову. Їм неприємно, що сміються з Януковича, який робить такі ляпи. Їм здається, що це сміються з ни[, адже вони теж не знають цих речей - "і нічьо, живут!". Господи, але як може налізти на голову те, що країною керуватиме цілковитий неук??? Як взагалі він міг потрапити так високо? Адже природно, коли в правлячі еліти пробиваються люди, котрі справді кращі за інших, коли вони талановитіші, коли пашуть як папи карли! Чому тільки у нас розум чи таланти не грають ніякої ролі?  У нас на першому місці не розум-освіта, а - хитрість і цинічність.

3. Третя проблема - відсутність моралі. В "Корреспонденті" гарне задали питання одному чуваку: Чому ті, хто приходить до влади, тільки й того хоче, що накрасти побільше? Чому ні у кого нема амбіцій витягнути країну з дупи? Справді... чомусь усі кандидати мають одну мету - награбувати, нахапати у своїх інтересах. Нікому не хочеться стати героєм, увійти в історію, прославити свій рід. Це все йде з низів, де люди так само абсолютно не хвилюються за долю країни, за долю ближнього і навіть за долю майбутніх поколінь. Кожен сидить у своєму болоті і не хоче і пальцем ворухнути для якогось химерного "загального блага". Я не віруюча, але в цьому плані респект віруючій Західній Україні - у них не стоїть так гостро питання моралі, бо є мораль християнська, на відміну від Півдня-Сходу. Але загалом, країна в агонії, бо такі речі, як красти на всіх рівнях, іти по трупах, топити ближнього в багні, не гребувати засобами для досягнення мети - це речі загальнонаціональні! Це наше горе!

Господи, як мені боляче. За те, що країна вибрала такого чільника... Боже, надоум цих людей. Що має статися з ними, аби вони прозріли? А діти їхні... Ростимуть такими самими неуками. І все буде по колу. Бідна, бідна країна.
Хай би розділилася на Україну та російську автономію, на націю та етнос - всім було б краще.
Хочете вірте, а хочете ні, а мені лише десь з рік тому відкрилося, чому стіни громадських туалетів рясно розмальовані мазками гівна. Чи то я така тугодумна, чи просто мозги в інший бік повернуті, але на здогадку про природу лайнових художеств наштовхнув якийсь анекдот і над моєю макітрою засяяла лампочка озарєнія. До того я думала, що то такий жлобський вияв народних творчих поривів, типу надпис з трьох літер на огорожі.
Ось що ви робите, коли на вас напала страчка десь поза домом, а туалетного паперу нема? Я, зазвичай, в першу чергу шукала якусь бамажку. Хоч якусь. Чи з записника, чи з конспекту. Якщо нема, то намагалася у когось попросити. Якщо і тут глухо, то шукала листок чи лопух (3 роки життя в селі з підтиранням лопухами даються взнаки!). Якщо і цього разу голяк, то (гидливим не читати) у відрі з папером (якщо такий є у гром. туалеті) знаходила чиюсь більш-менш чисту підтирачку і відривала з краєчку невикористаний папір. Якщо і з цим лажа, то - і таке бувало пару раз у житті! - тупо одягала труселя, аби при першій можливості їх зняти і підмитися.
Але, пардон, підтерти сраку пальцем і потім витерти пальця об стіну - такого просто в житті в голову не приходило! Який сенс підтирати від лайна сраку, якщо ти лізеш у лайно пальцем?! І який сенс взагалі робити такий "культурний жест", як підтирання власного лайна, якщо ти потім як остання свиніща розмазуєш власне лайно по стіні, аби інші люди "любовалися" цими художествами??!!!
Цей злобний псот я вирішила написати сьогодні вдень, коли побачила картину, яка мене вбила наповал. Жіноча вбиральня першого корпусу Києво-Могилянської академії.... Не сільський туалет. Не бомжатня у переході. Ні. Це ВНЗ! Де вчиться еліта країни. У тому туалеті - дзеркала, рукомийники з гарячою водою і майже завжди є туалетний папір. Ну гаразд, допустимо його не було. То невже у тебе нема конспекту? Невже нема конспекту у подруги? Чи хоч у когось? Невже нема гарячої води і мила? ЯК студентка КМА може підняти пальця і розмазякати власне лайно з власної дупи по вимитому чистому кафелю?!
Це просто....просто.... прояв охуїтєльной культури! Могилянці, блін.
Цей хвакт з моєї біографії мало хто знає. Але колись я зналася на студії у голому вигляді для подарунку на десятиріччя гурту "Тартак". Попри десь двогодинне бігання голяка і позування з голою задницею спиною, хвотограф, який робив ці знімки, відмовився нам (принаймні, за себе знаю) їх дати. Знімок я побачила у темряві поза сценою лише раз, мєльком, толком нічого не розгледіла.
І ось він з*являється в контактє! Я оце нарешті полюбувалася)) Ну що, хто знайде мою дупу?



Це мені 22 було, здається. Принаймні, там я забула Снейковського кпаелюха, а зі Снейком я разом неповні три роки. Почувалася старперкою серед 16-17ти річних дівчат...

УПД. Так, все. З дупами розібралися. Ви краще вгадайте, хто який малюнок малював:)))))

Profile

gohatto_n

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
910 1112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 08:47 am
Powered by Dreamwidth Studios