Зайшла в магазин туристичного спорядження "Номад", і мене переконали і я зрозуміла, що хочу цю палатку:
Палатка Limelight 2P
Схема и размеры

    Зі знижкою 2000 грн, вага - 2300 у повній комплектації. Тільки у мене нема 2000 грн)) От що сумно.
    Про сам магазин. Він знаходиться на "Дружбі Народів", за Будинком Меблів. Сподобалося, як консультували. Дуже детально все розжовували. Продавець явно знає, про що каже. А ще у них є сайт.
    За пост мені не платили (а жаль;)). Мені подобається їхня назва - НОМАД!
    Ох... Хвилююся я. "Дороги міфів" невблаганно наближаються, а у мене не відновлені водійські права, нема легкого намету (важких є аж дві штуки!), нема штативу, карточки... Старий намет важкий, ну нічого. Треба буде на ньому замінити карабіни. Не кажучи вже про те, що пора б щось почитати про індоєвропейські міграції.
    Сьогодні піду у міліцію) Буду просити бумажку, що у мене права вкрали.
Наші діти творчі, вони зростають і розвиваються щодня, щомісяця. "Новорочник" - календар на 2012 рік від "Жили" - це, по суті, великий альбом для малювання, де кожна дитина зможе створити власне бачення пори року, місяця... Втілити мрії, зафіксувати теперішній внутрішній світ. На цупких аркушах великого формату дитина (або й дорослих, хтозна!) заповнюватиме білий простір фарбами, олівцями, фломастерами, аплікаціями, колажами. Щомісяця новий малюнок, і в кінці року - повноцінний альбом, де крок за кроком видно, чим жила і як змінювалася ваша дитина. Або можна заповнити всі 12 місяців одразу, а потім, жаркого липневого дня, згадувати, як гарно було створювати картини під час зимових святок. А ще батьки можуть взяти до рук ручку і підписувати різні дати і події прямо на календарі: перші кроки, перші прочитані літери, гарні поїздки, теплі слова. Папір якраз пристосований для писання і малювання!
Цей календар точно не загубиться і лишиться чудовим зшитком, пам'яткою про 2012 рік.
Замовляйте в редакції "Жили"!
Календар є у великому і у маленькому форматі. У великому - ліпше :)

Валера Гладунець замутив дитячу школу фольклору для дошкільнят, і ми туди подалися.
Раніше ми вряди-годи навідувалися у іншу фольклорну школу, але вимушені були передумати туди ходити з кількох причин. 1.ціна піднялася і стала дорожчою, ніж 90% дитячих гуртків. Це при тому, що заняття двічі на тиждень, а не тричі, як зазвичай. І платити майже 600 грн за пісеньки і таночки, які я й сама знаю... Нє. 2. Почали вимагати для відвідування довідку педіатра. Я не розумію, навіщо це. Якщо щоб прийти перший раз треба пройти всіх спеціалістів, як в садочок, то це якось дуже навіть геморойно. Якщо просто довідка, що дитина здорова, то який сенс одноразово приносити цю довідку? 3.Северина не взяли у школу, бо не доріс (хоча приймають з двох років, по ідеї). А коли я приводжу Ярослава, а сама йду кудись із Северином, то Северин дуже реве.
...Вчора було перше заняття у Гладунця. Мені дуже-дуже сподобався його підхід. Перш за все, там можна бути мамам разом з дітьми. Северин, який "не доріс" до отої школи, як виявилося, все прекрасно робить і розуміє. Просто не говорить. У попередній школі він нервувався, бо мене не пускали в клас. А тут усе чудово! Усі вправи на звуконаслідування, гейкання, дихання і т.д. він робив краще за Ярослава. Танцював, повторював усі рухи - просто ще не співав пісні, бо не говорить. Хоча й підмугикував. Йому було спокійно, що мама поруч, і коли було заняття, то він слухав і все робив.
      Валера дуже гарно поводиться з дітьми. Якщо діти починають балуватися, то він не гавкає на них, а просто бере за руку і подає позитивний приклад, відволікає чимось. Мої казяться і бігають по музею - він бере за руку і веде, показує експонати. Хтось починає вовтузитися - одразу садить на руки, звертається, зацікавлює. У цьому проявляється різниця між попередньою школою. Там хороші дівчата, але у них немає своїх дітей. А деякі моменти можуть зрозуміти тільки батьки.
     Ну і плюс Валера чоловік. Тут справа не в тому, що чоловік - кращий вчитель. А в тому, що діти бачать, що фольклором цікавляться не суто баби (а на наших репетиціях вони бачать тільки дівок).
     Структура занять хороша. Пісні, ігри, танці. Де б я ще навчилася танцювати "Гречаники", щоби аж так все розжовували, для трирічних? Ярослав був супер-пупер кавалером, танцював з двома дівчатами: одна молодша, одна старша. А Северин взагалі танцював з двома дорослими тьотями.
    Кожну пісню Валера спершу промовляє, потім діти промовляють разом з ним, потім вже співають. Деякі смішні моменти в текстах вони показують. Коротше, мої діти були у захваті!
    Єдиний мінус  - це все на території Музею декоративно-прикладного мистецтва, а ви знаєте, як наглядачі ставляться до дітей. Моїм хлопцям там важко, їм треба ПРОСТІР для дуріння.
Ну це я так піарю, тож приходьте з дітками! Нам подобається.
50 грн за заняття (1,5 - 2 години), якщо двоє дітей - 35 грн.
Правда, не знаю, на скільки часу Валери вистачить :)
Усім любителям Подерев'янського це сподобається.
Трейлер короткометражки від [livejournal.com profile] commander_crock !

(Ми, до речі, на П'ятихатках мали допрем'єрний показ. Кіно на любителя, але багато вдалих моментів, як на мене)

"УКРАИНА - ХАРЬКОВ"

4. 06 2010, ПЯТНИЦА


КИЕВ, МАЙДАН - район от Глобуса до Макдональдса.
ЛЬВІВ, МІЖ ШЕВЧЕНКОМ І ОПЕРНИМ
СУМЫ - СКВЕР ШЕВЧЕНКО, НА СОБОРНОЙ
ЧЕРНИГОВ - АЛЛЕЯ ГЕРОЕВ

ХАРЬКОВ - ОТКРЫТЫЙ КОНЦЕРТ «МУЗЫКА ЛЕСА» - САД ШЕВЧЕНКО, АЛЛЕЯ ЗА ПАМЯТНИКОМ ШЕВЧЕНКО
(LЮК, SunSay, Pur:Pur, Ч.А.Й.К.А., Оркестр ЧЕ и др.)



19:00 - 19:15

ПРОСИМ О ПОДДЕРЖКЕ ДРУГИХ ГОРОДОВ УКРАИНЫ

правила безпеки і деталі акції )
Є люди, які знають, де у Міста пульс. І знають, де у Міста серце. Меллон викохала це місто сотнями і сотнями прогулянок, вона знає його так, наче вони - Єдине.
Тому цей її проект - від самого-самого серця!
(тільки б афішу гарну зробити, Мел)


КИЇВ – 100 РОКІВ:
ХРОНОЛОГІЯ ПОРАНЕНЬ
 (499x699, 128Kb)

В рамках проекту «Простір особистості»
Художньої студії «Антресоля»



До Дня Києва, авторський проект Олени Максименко

Кожне місто – живий організм, і, як і кожна істота, розвивається, еволюціонує та змінюється. Однак зміни бувають різними, розвиток може бути гармонійним і природним, як зростання маленької дитини, а може – деструктивним і хворобливим, як ріст ракової пухлини.
Київ – місто не лише історичної слави, а й місто із духом сильним та особливим. Однак, наскільки «здоровими» є зміни, що зазнало місто за останню сотню років..?
Проект «Хронологія поранень» має на меті порівняти атмосферу столиці на початку ХХ століття та столиці сьогоднішньої. Через звук та зображення передати настрій та норов двох різних вимірів. Дати відчути на доторк шрами міста, ті втрати, яких уже не відшкодувати. І водночас дати відчути ту «жилку» міста, що досі пульсує.

В рамках проекту глядачам будуть представлені зображення Києва сторічної давнини та зображення сучасної столиці, відтворені з того самого (або близького) ракурсу.
Пацієнтові, як відомо, властиво бути або живим, або мертвим. «Хронологія поранень» - це не ностальгія за минулим і не страх перед майбутнім. Це спроба тверезо осмислити загальну «історію хвороби», теперішній стан та перспективи.

Час відкриття: 29.05.2010, 17:00
Місце прведення: Київ, Іллінська 9, Культурно-Мистецький Центр (Національний університет Києво-Могилянська Академія), 4 поверх

Тривалість виставки: 29.05.2010 – 10.06.2010


Взяти участь в громадянській акції "Лента за лентою" та "Ялинковому спротиві" можете не тільки ви, але й ваші юзерпики.

Автоматичний додаватор синьо-жовтих стрічок та ялинок до юзерпик.

dali_bude крут!
Не знаю, яким чином пропустила колись  цей фільм повз увагу. Певно тому, що рецензія на нього була не дуже схвальна. Шукаючи постер для цього посту, почитала відгуки на Гуртом. І... я б не подивилася цей фільм після таких відгуків. Тому, будь ласка, не читайте відгуки на фільм чи рецензії в інтернеті! А прочитайте мій. А ура-патріоти і антисеміти хай навіть не стараються - вам цей фільм точно не сподобається.

Так от. Я давно не отримувала такого задоволення від перегляду фільму.

Молодий рафінований американський єврей Фродо   Джонатан, якого зіграв Елайджа Вуд, схиблений на колекціонуванні, вирішує розплутати історію свого діда... Якого колись у селі під Луцьком врятувала якась жінка Августина від розстрілу. Він звертається до "агенції" у Одесі, і представники цієї агенції - ріальний пацан Алєкс та його вдавано сліпий дід зі скаженою сучкою-повадирем - беруться везти хлопця у Трохимброд...
Не буду переказувати сюжет. Закцентую на тому, що конкретно сподобалося і привернуло увагу.
Режисер відчув Україну. Так, він трохи утрирує, але основні моменти схоплені дуже вдало і чітко. Основні наші... проблеми. Фільм про єврейську трагедію, але я в ньому побачила трагедію українську. Ріальний пацан, суміш гопніка з хопером, живе мало не в злиднях, але виставляє напоказ усі свої золоті цепури і костюмчик адідас. Україна говорить російською, окрім західних областей, де говорять на якомусь западеньскому діалекті української (через надто гучний переклад, на жаль, не було чути особливостей). Більш-менш чистою російською говорять в Адєсє, а інші - з диким акцентом. Западенці, коли до них звертаються російською, огризаються: "Вертайтеся у свій Київ"! Тобто навіть чужому режисеру кинувся в очі цей поділ країни... це протистояння.
Музичним тлом виступив... російський шансон. І ще якась дуже андеграундська панк-група. Ну і для краси додано щось південно(?)слов'янське бреговичеподібне. Ось так бачать співочу Україну: шансон-блатняк, і панк-музика - як альтернатива.
Пошук єврейського містечка Трохимброда показує, що ніхто з місцевих не знає, що це і де воно. Ніхто не чув ні про нього, ін про Софіївку. Жодна жива душа. Ось така коротка пам'ять українця... Він не пам'ятає нічого про трагедію "жидків". Мало того - він не пам'ятає про власну трагедію, адже нацисти розстрілювали і українських жителів за допомогу євреям... До речі, у фільмі показали монумент загиблим у Трохимброді євреям. І щось мені підказує, що там його встановили самі кіношники. А потім забрали. Не вірю я, що Трохимброд хоч якось відмічений серед полів та лісів...
...Дуже яскравий момент, тонко підмічений і смішний - зустріч американця із українською столовкою. І з Повелителькою Столовки - моцної тьотки у фартуху, яка дивиться на тебе як на гівно і тобі хочеться від її погляду і мови провалитися під землю. А тут ще виявилося, що Джонатан - вегетаріанець. Це не вкладається в голові ні одеситів, ні тьотки зі столовки. І що вийшло з цієї розмови - блиск! Думаю, всі вегетаріанці уміляться і зрозуміють, наскільки точно все підмічено!
Єдине, що не сподобалося - кустурівщина. Режисер намагається зняти дотепно, смішно і абсурдно, і воно одразу починає скидатися на Кустуріцу. Але Лів Шрайбер - не Кустуріца. Тому виглядало як в'яленькі спроби зняти "так само".
Зате трагічна частина стрічки вдалася значно краще. Взагалі, дуже гарна формула: трагічне + комічне + дивакувате. Фільм про тяжкі і сумні речі, а дивиться легко, на одному диханні. Цей фільм про єврейську трагедію, але я дивилася його як про українців, як про нас і наше горе. Але після цього фільму пройнялася ще більшою повагою до євреїв. Вони знову і знову переживають свою Трагедію, передаючи її так, що щоразу стаєш гордим за себе, за свою національність, за свою віру - іудейську. Де б українцям пережити, прожити - у фільмах, книжках, виставках, інсталяціях - голодомор, репресії, розстріли? Натомість ми відхрещуємося, вдаємо, що нічого не знаємо, що нічого не було. Але ми мусили б пам'ятати! І бути гордими за те, ким ми є!
Дивитися фільм онлайн можна ТУТ.

...Був такий професор, який займався черняхівською культурою все своє життя. Він все своє наукове життя присвятив вивченню ранніх слов'ян. І звали його Іоан Срулевич Винокур. Він був євреєм. І він пишався тим, що він Срулевич по батькові, а не Степанович. І попри роботу в українському інституті археології, попри десятиліття наукової праці, присвячену слов'янам, попри все - він лишився Срулевичем, хай як смішно для нас це не звучить. Бо він був гордий з того, що єврей. І не забував своє коріння.

П.С. Нято! Оті красиві дороги, показані у фільмі - то кажуть, що то в Чехії зняли.

П.П.С. Люди, ви такі просунуті, всі книжку читали-фільм дивилися, мені аж соромно, що пишу тут про банальні речі! Певно, я таки дійсно зі своїм декретом добряче відстала від життя...
Так, я підло розкручую свою фотку, бо інакше ніяк.

Тут фотоконкурс із дуже гарним призом: фотоапарат Нікон д90! Я дууууже хочу його, мені мого "старичка" д70с уже давно не вистачає для роботи... А там, в д90, матриця краща. А у мене навіть при чутливості 400 у приміщенні шуми лізуть і псують картинку...
Оскільки конкурс "прибацаний" у тому плані, що нема відведеного часу на голосування за роботу, а голосування триває одночасно із прийомом робіт, то, безперечно, "хто перший встав - того і тапки". Ну, єдиний шанс наблизитися до мети - просити про підтримку! )) Тож якщо може комусь не складно, то проголосуйте за мого синочка Ярослава і кота Другого ось тут (ага, я всіх цією фоткою задовбала, але сюжетних фоток у мене не так вже й багато... все якісь красівості.):

http://www.colourlife.com.ua/profile/281/

Дякую :)
Там ще є дві мої фотки, скажімо, ось.
 
Read more... )

"Мета цього курсу – дати зрозуміти слухачеві, наскільки унікальною та важливою була традиція української колискової, наразі вже практично втрачена. Українська колискова, фольклорно тісно споріднена із магічною традицією, не лише виступала потужним оберегом, а й навчала дитину розуміти світ навколо, розрізняти, що є добро та зло. Вам розкажуть, звідки походять колискові, якими вони бувають, як використовувалися у вихованні дитини. Також ви дізнаєтеся, у що вірили та чого боялися наші предки. І, безперечно, навчитеся співати колискових".
Отже, у цю суботу я буду співати і бавитися у "Кругозорі". Окрім колискових, ми вивчимо кілька забавлянок, а також ігор для трішки старших діток. Запрошую всіх охочих долучитися до тригодинного ніжноспівання :)
Отже, у цю суботу, 20 лютого, з 14 до 17 години
Адреса: вул. Межигірська, 56

Курс на КРУГОЗОРІ


Read more... )
http://pics.livejournal.com/lostinnebula/pic/00002h3x

http://community.livejournal.com/ztaburetom/214496.html?mode=reply

Ми з частиною "Цінькоторечок" валимо на Обирок. Ура! Тепер головне доповзти туди після Карпат... Бо у нас буде класичний зкораблянабал. 30-4 Карпати в польових умовах, а потім 5-7 - Обирок.
Чудове посилання, дякую [profile] lia_pol  !!!
Це ж геніальна ідея! Замість тупого висіння вконтактє можна висіти в цій прекрасній соціальній мережі і вчити будь-яку мову! Ти проходиш собі уроки, а твої потуги з мовлення чи письма перевіряє якийсь нейтів спікер. В свою чергу ти теж перевіряєш когось, хто вчить українську чи російську. Щоправда, наскільки я розумію, безплатно там лиш початкові рівні.
Це ж замість викроювати час на курси чи репетитора можна спробувати себе у вивченні мов у будь-який час доби!
http://www.livemocha.com
Якщо що, я там Dutan

Щось сьогодні головна тема френд-стрічки - Сашко Положиньский.
Він просто нереальний молодчинка. За нього голосувала б не замислюючись;) Те, що він робить - щиро і зі справжньою любов'ю до цієї країни. Як мало таких людей!
http://sashko.com.ua/
До речі, в "Жовтні" можна глянути багато класних дубльованих мультів Міадзакі. Завтра останній день триденного фестивалю аніме. З Міадзакі там показують "Наусіку", "Порко Россо", "Тоторо" і ...трам-пам-пам! - "Рибку Поньо"!
Ми на неї пішли, сподобався переклад - на відміну від того, який ми дивилися вдома, тут хоч зрозуміло в чому сіль! Ярослав чесно висидів десь годину, коментуючи побачене і чавкаючи попкорном (так, ми жлоби!), а потім запросився додому. Ще трошки - і з Нятом молодшостаршим можна буде ходити у кіно!
Інформація тут:
http://zhovten-kino.kiev.ua/films.php?item=996

(анімешники такі інтєрєсні, всі такі похожі...)

Для усіх тих, хто не боїться, любить і хоче мандрувати з дітьми, я оце створила спільноту [livejournal.com profile] ma_ma_mandry 
Тут можна і треба ділитися розповідями про сумісний активний відпочинок із дітьми будь-якого віку, навіть якщо цей відпочинок відбувся бозна-коли. Тут місце для порад щодо того, куди їхати, що з собою брати чи, скажімо, як розважити дитину у дорозі. Це місце для піару власних ідей та акцій щодо сумісного відпочинку з дітьми!

А також не забуваємо про прекрасно спільноту для вагітних [livejournal.com profile] bude_dytyna 

Зробімо інтернет дружнім до українських мам!
Хто не знав
чи забув
чи завагітнів, а до того не звертав уваги...
Є дуже гарна спільнота для вагітних, просто прекрасна! Розвиваймо український сегмент ЖЖ разом!
Отже,
[livejournal.com profile] bude_dytyna 

Дівки, хочу попіарити))
Колись хотіла створити аналогічну спільноту, але чоловік зафукав, що, мовляв, кому це треба.

 Але ось розумні люди її таки створили. Отже, українська спільнота лише для дівчат. Всі записи підзамочні, відриваємося сповна! Пасплєтнічаєм?
[livejournal.com profile] divchata 

У мене, як завжди, всі все деруть)))
У кого ще є бажання подивитися Хуліо Медема, то якраз у "Жовтні" зараз йде ретроспектива його фільмів:)
Одна хороша людина дала посилання на оце:

Це жесть! Просто проперлася від музики! На інфосторі введіть назву гурту в пошук і матимете два прекрасних альбомчики від Петри Маґоні!
Часто буває, що зачепить мене якась музика у френд-стрічці. Качаю альбом - в цілому не впирає. Але ця краса... вона просто рве на шматки. ВСЯ!


Перші уряди України

 

Відірватися від книжки просто не можу. Надибала її випадково у книгарні "Є". Автор книжки - Марко Грушевський - чотириюрідний брат Михайла Грушевського.
Марко Грушевський вважається одним з перших дослідників дитячої української іграшки. У 1904 році в "Київській старині" вийшла його книжка (стаття)  "Дитячі забавки та ігри всякі", де ретельно було описано, як зробити яку іграшку. Щоправда, без ілюстрацій. А в 1906 році вийшла і "Дитина у звичаях і віруваннях...". Неймовірним є те, що після совіцьких репресій на Марка Грушевського цих книг дожило до наших днів "аж" три примірники. І ось добрі люди перевидали книжку через сто років. Осучаснили правопис, до "Дитини" додали статті про іграшки, намалювавши, нарешті, ілюстрації. Зберегли дуже цікавий авторський стиль, тож уміляє читати щось на зразок: "Що робиться у жіночому животі, коли вона ходить на днях (останні дні перед пологами), важко сказати. Мабуть, воно там росте і вагу набирає. (...) Мабуть, воно до того часу більшало, доки стало "на днях".  Однак коли йдеться про опис побуту з дитиною, забавлянки, ігри, то авторське "мабуть" зникає.
Читаючи книжку, складається враження, наче припадаєш до першовитоків. Та воно так і є, адже коли писалася "Дитина...", Марко Грушевський спостерігав те, про що писав, вживу. А завдяки тому, що книжка була практично недоступна для цитування, то читати її просто "в новинку". Чого не скажеш про придбану мною там же і тоді ж книжку, присвячену усніій народній творчості. Складається враження, ніби це все десь вже читав...
У "Дитині..." цікаво читати кожен розділ, як от "При надії", "Від народження дитини до виводин", "Дитина в першім році" і т.д. Мова легка, описи звичаїв перемежовуються цитатами з сільських діалогів до нагоди. Багато не лише ігор, іграшок та морок, а ще й забавлянок. Розписано які травички від чого допомагають, розказано буквально про все: який був одяг, як заколисували, що давали їсти, якщо у мами не було молока, про забобони, про різні назвиська для дітей. Відкрила для себе (що при нагоді скажу поборникам природного батьківства), що грудне годування звертали вже на час дитячого повзання потроху. Та взагалі дуже багато чого корисного і цікавого!
Наприклад...
"Якщо чоловік визнавав "авторитет жены выше своего", то дозволяв їй тричі перекотитися через себе [на весіллі]. Тим самим він приймав на себе обов*язок стогнати під час пологів. Збереглося також повір*я, що при чоловікові порід легше проходить."
Допомагали вийти праці на світ все ті ж люди: подружжя Компаніченків, Михайлина Коцюбинська, працівники Музею Івана Гоначара та багато інших. Таке враження, що зусиллями невеличкої купки людей - тих самих людей - ще хоч якось тримається наша культура. Титанічних зусиль докладають ці люди. Дай Боже, аби було помічено та оцінено. Книжка коштує 81 гривню. Молоді батьки, купіть її. Вона надзвичайно цікава, а ще.... Треба підтримувати хороші справи!

(ми з чоловіком почали родинну акцію "В книгарню замість Якіторії!". За ті ж гроші, на які ми святкували отримання зарплати десь на "сушах", можна купити прекрасну книгу, велику та добре ілюстровану!)

Profile

gohatto_n

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
910 1112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 28th, 2017 02:41 am
Powered by Dreamwidth Studios