Буковельне

[gohatto_n]

Ох, хорошо було. Не ідеально, мало, але - гарно.
Сам курорт і тур. Їхали ми з ківі-туром, щось так, але слово ківі там було, бо нам роздали в автобусі рекламу - смачні ківі) Платили ми 700 грн за два дні, і в це все входив проїзд, проживання, сніданки і вечері, а ще трансфер із Ясенів на Бук.
Проїзд на автобусі - то був мрак. Всю дорогу було холодно, ми стягнули єдину ковдру і я вкутала собі ноги, а як перебивалися інші - не уявляю. Останні два наших сидіння слабо відкидалися (це була маршрутка мерседес, а не, власне, автобус), зате перед нами відкидалися чудово, і ми були затиснені і змерзлі. Дивилися "ідейне" кіно про екстрималів, потім всю ніч грала якась жахлива музика середини 80-их-початку 90-их, наша, звісно ж. Який там сон... то було марення. Але, як показав досвід повернення назад, то ще був дуже навіть сон! Бо назад я практично не спала, продула шию, дуже вжарилася... Моє сидіння було над якоюсь трубою, яка була просто розпечена (водій вирішив, вочевидь, надолужити "дубаріну" попередньої дороги), а я ж, пам*ятаючи про холодн маршрутку, їхала упакована у ватні штани, дві пари шкарпеток та ще й гетри! А приїзд у Київ о 4.30 - то був окремий яскравий пункт програми! Ні-ні-ні, ніяких автобусів!
У Ясенях жили нормально, їли галімо. Буковель же зустрів купою народу, двогодинними чергами за спорядженням і нереальною дороговизною всього. Мене найбільш неприємно вразило те, що багато гірок було прокатано до криги, і її щось нічим не присипували, або присипували, але дуже скупо. Для мого рівня та крига була суцільним розчаруванням, бо часто закінчувалася польотом сторчголов.
З приводу катання. Я боялася дуже довго, і весь перший день не було ніякого задоволення, зате лила сльози і ненавиділа себе за страх їхати. Наче можу - а не можу. Чоловік витягнув на якусь гірку, то оросила її гіркими сльозами, бо з*їхати просто боялася і не могла нормально. Махнула рукою і пішла від них. Пішла у "лягушатнік", до діток. І так каталася. Але там було нудно, і я пішла на "чайнік-штрассе", і каталася там доти, доки не перестала бздіти. Наступного дня знову по міліметру освоювалася зі швидкістю, бо тут стояло питання виключно внутрішніх бар*єрів. Потім пішла на гірку вищу і складнішу, оту саму, над якою ридала попереднього дня, і легко її пройшла. 7-ма "чайнік-штрасе" тепер видавалася небезпечною, бо там була крига і купа "чайників", які вели себе неадекватно)))  Далі, недочекавшись чоловіка, який поїхав з Анею та Льошою на червоні, поїхала на ще складнішу гірку і абсолютно нормально її пройшла. І на цьому час катання скінчився. Тільки увійшла у смак!
Другий день взагалі за відчуттями був гарним. Я каталася сама, але від того не було дискомфорту, а такий звичний заглиблений стан, як у мандрівках;) Тільки прикро було, що складнішу гірку довелося без нята освоювати, бо він так і не приїхав на мій призив. Ну а вечірнє вино та інші приємні моменти подорожі скрасили її дуже і дуже. Тож сімейним лижам - так! Буковелю - ні) Він дорогий і дурацький, хочу в Словаччину хоча б.
Попри песимістичні розповіді у коментах, мене ніхто не збив (і я нікого теж), ноги-руки-голови цілі. Все може бути)

Comments

[anna-shalya.livejournal.com]

Я ще прикол от вичитала на скієрі. Зараз студентські канікули, тому така кількість народу взагалі і ломяр зокрема. Хороша мисля приходить опосля, ага.
Згадую фразу чувака у Водяниках: "Я падаю, так шо це Буковель". Підтверджую на всі 100%))))
На Буковель якось не особливо тягне в майбутньому, хочеться більшого комфорту і в дорозі, і на трасах.

[gohatto-n.livejournal.com]

Так, мене теж не дуже тягне. Якось враження "такоє", хоча для україни, звісно, то найкращий варіант, судячи з усього

[anna-shalya.livejournal.com]

Ну да, уявлялося щось крутіше:) Не в плані схилів, а взагалі.
Альтернатива є, але за умов наявності на тій альтернативі снігу, нажаль. Пушки не всюди є...
Хоча от мені Пилипець минулого року залишив набагато приємніші враження.
Такшо заробляємо на Словаччину)))))) Але малечу хочу ставити на лижки в Водяниках, шоб уже розуміти, чи варто їх тягти без няньки.

[http://users.livejournal.com/fetzen_/]

люди "в темі" їздять на Драгобрат, і нікада на Буковель )

[variation0.livejournal.com]

Буковель жахливий. Не знаю як там вчитися, але й продовжувати там нереально. Я як виїхала вперше на трассу - думала посивію. Сама крига та снігові бугри. Але меня здається це не лише через те, що вони пагано стежать за трасами, а й через погоду. В нас занадто волого. + Не варто їм було організовувати нічне катання. Сніг майже не "відпочиває".

[gohatto-n.livejournal.com]

А де тобі найбільше сподобалося?
Крига і снігові бугри - це да, це срака.

[variation0.livejournal.com]

взагалі - у Целль-ам-Зеє, у Австрії. Хоча там було досить багато російськомовних туристів, все одно. Там дуже гарно в плані трас, безпеки у горах, інструкторів, підйомників. При чому досить непагано із готелями, кафе та кондитерськими. У Швейцарії як на мене надто круті гори і гірше з безпекою, у Словаччині можна добре пролетіти повз сезон, хоча у Гранд-Празі, у Татранській ломниці мені теж сподобалося, тим більш - звідти можна їздити у Попрад у аквапарк, тощо, - і це дешево, і швидко. У Болгарії мене геть не вразило ані місто, ані траси, ані черги біля підйомників.

[itinerar.livejournal.com]

якби це суперечливо не звучало, але досвід буковелю і не лише буковелю показує, що для навчання варто іти на червоні траси. бо вони хоч може і крутіші, але часто в набагато кращому стані. а не в льоді чи буграх як сині + менше людей взагалі + менше "неадекватних чайників". головне - рухатися скраю і не зупинятися надовго посередині гірки, особливо десь під якимсь бугром, із-за якого зверху обмежена видимість :)

[gohatto-n.livejournal.com]

у мене була справа не у "навчанні" техніці, а у подоланні страху перед швидкістю. Для цього швидкість треба було нарощувати поступово. Кожна наступна гірка "відкривалася" після певного часу і долання певної сходинки) А на червоних я б просто застрягла б навкарачках і не могла б зрушити з місця.

[anna-shalya.livejournal.com]

То дивлячись які червоні:) На тому ж Буковелі я б червоні поділила на дві категорії. Деякі червоні я пролітала з превеликим задоволенням, а на деяких були шматки, там де сповзала бочком на дупі. Хоча щодо Буковелю то так, червоні в кращому стані, ніж сині, в другій половині дня однозначно.
Лом, що виперся на червону, набагато страшніше чайника, ІМХО. Хоча б швидкістю і часто ступенем спяніння. Одне таке чмо мені по шоломі лижеюзарядило нехило. На червоній.

[itinerar.livejournal.com]

ні, ну ясно, що різні червоні є. але хіба не легше вчитися на трохи складнішій трасі, але такій, що в кращому стані, ніж на простішій, але викатаній до льоду, де ніяк і не навчишся кантуватися? звісно, що ідеальний варіант - це синя в хорошому стані. ще й з адекватними людьми :)

[variation0.livejournal.com]

категорично ні. На нормальному гірськолижному курорті теба починати як нормальні люди - десь два дня і лягушатнику з інструктором, на третій - сині і червоні траси на 2000+. Але вони мають бути у ГАРНОМУ стані і не перенасичені людом. + до зауваження про те які самі червоні. Бувають і такі, що гірше ніж чорні.

[photomouse.livejournal.com]

В ідеальному житті, справді, ні. Але у реальності, на жаль, на нормальних лижних курортах сині траси майже не трапляються в адекватному стані, окрім може проміжку з 8-ї до 9-ї ранку. А їхня складність завдяки тим, хто вчиться кататися плугом, зростає вище, за складність звичайних червоних. На синіх виростають бугри, витесується лід, де-не-де валяються бордери з лижниками. На тому ж буковелі є прекрасні червоні траси з в міру крутою верхньою частино та довгим пологим викатом (наприклад, 8С). На верхній частині можна відпрацьомувати вправи, для котрих потрібна більш крута ділянка (наприклад, бокове зісковзування, виконується за нульових базових навичок), на нижніх - все решта. Головне - займати крайнє положення на трасі, поводитися логічно й передбачувано, бути уважним.

[variation0.livejournal.com]

якби я так не вчилася, то може б і повірила)))) усюди, де я була, крім, звісно, Буковелю, вони були в абсолютно нормальному стані, хіба що цього року у Австріі трапилась кепська тепла погода, але коли свіжий сніг випав все знову ж таки було в порядку ))

[gontas.livejournal.com]

то ви пакетні туристи ))

[thindalf.livejournal.com]

типу словаччина дешева? і туди доречы доведеться автобусом а в буковель можна і потягом. буковель все ж таки найкраще місце в Україні, де є сніг коли навколо багнюка

[puxnasta.livejournal.com]

До Словаччини теж можна поїздом. Дешевше і якісніше.

[thindalf.livejournal.com]

у вас є власний досвід гірськолижного відпочинку в словаччині? тоді поділіться. як потягом добиратись до Ясни наприклад. скільки і в яких умовах коштує проживання, харчування, витяги. купе до ворохти коштує 150 гривень, доречі

[puxnasta.livejournal.com]

Ні, в мене власного досвіду нема. Друзі їздили на Новий Рік. Правда їхали автобусом - але нам з Ужгорода автобусом простіше. Можу попитати, якщо вам дійсно потрібно.

[thindalf.livejournal.com]

мені і правда цікаво, як в них вийшло дешевше ніж в буковелі, за рахунок дороги з києва (вам дешевше звісно) і візи буде більше як мінімум
вихідні дані: ми їздили перед новим роком в бук. витяги купляли по акціі раніше, жили по 250 грн зі сніданком з людини в 2 кімнатному великому номері поруч з витягом. харчування по різному, в середньому 70-80 грн за вечерю
ми рахували перед тим Ясну - було дорожче

[puxnasta.livejournal.com]

Наступного разу приїжджайте до нас, на Закарпаття :)

[nadita.livejournal.com]

Да! дуже навіть може бути! Мій малий зламав ногу на лижах.
А ти молодець - стала на лижі, перемогла свій страх. Мені це ще предстоїть. На Буковель теж можна потрапити, коли народу мінімум, треба тільки знати коли;-)